Чорні метали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Чорні метали (рос.  черные металлы; англ. ferrous metals; нім. Eisenmetallen;) – метали й сплави на основі заліза, марганцю, хрому. Найбільш масове виробництво: сталі, феросплави, чавуни.

За вмістом вуглецю сталі поділяють на дві групи:

  • м'яка сталь, або технічне залізо (містить до 0,3 % вуглецю)
  • тверда сталь (містить від 0,3 до 2,14 % вуглецю).

Чавуни, які виплавляють у доменних печах поділяють на:

переробні, які використовуються для виробництва сталі у кисневих конверторах, електропечах, мартенівських печах;

ливарні, які використовуються для одержання виливків у ливарних цехах машинобудівних чи ливарних заводів. Частка цих чавунів зменшується й не перевищує 10 %.

Фероспла́ви — напівпродукти металургійного виробництва — сплави заліза з кремнієм, марганцем, хромом і іншими елементами, використовувані при виплавці сталі (для розкислювання і легування рідкого металу, скріплення шкідливих домішок, додання металу необхідної структури і властивостей), а також при отриманні інших феросплавів (т.з. передільні феросплави).

Отримання концентратів чорних металів з руд здійснюється гравітаційним, магнітним і флотаційним методами.

Метали і сплави на основі чорних металів отримують в результаті наступної металургійної переробки концентратів.

Чорна металургія споживає майже увесь об’єм залізних руд, 90 – 95 % марганцевих і більшу частину хромових.

Залізовуглецеві сплави – основа конструкційних матеріалів, що застосовуються у всіх галузях промисловості.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.