Очікує на перевірку

Гончаров Руслан Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Руслан Гончаров)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гончаров Руслан Миколайович
Загальна інформація
Громадянство Україна
Народження20 січня 1973(1973-01-20) (51 рік)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Зріст185 см
Вебсторінкаice-dance.com/grushina/
Спорт
Країна Україна[1]
Вид спортуфігурне катання
Дисциплінаспортивні танці на льоду
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
CMNS: Гончаров Руслан Миколайович у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Фігурне катання
Олімпійські ігри
Бронза Турин 2006 Спортивні танці
Чемпіонат світу
Бронза Москва 2005 Спортивні танці
Чемпіонат Європи
Срібло Турин 2005 Спортивні танці
Срібло Ліон 2006 Спортивні танці
Бронза Будапешт 2004 Спортивні танці
Фінал Гранд-прі
Срібло Токіо 2005-2006 Спортивні танці
Ігри доброї волі
Бронза Нью-Йорк 1998 Спортивні танці
Універсіада
Золото Закопане 2001 Спортивні танці

Руслан Миколайович Гончаров (20 січня 1973, Одеса) — український фігурист, призер Олімпійських ігор.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]
Олена Грушина та Руслан Гончаров Чемпіонат світу з фігурного катання 2004

Руслан Гончаров тренувався в Одесі в спортивному клубі Збройних Сил України.

Олімпійську медаль він виборов на Туринській Олімпіаді в спортивних танцях у парі з Оленою Грушиною.

Руслан Гончаров по закінченні кар'єри залишається в рідній країні, беручи участь у низці соціальних і культурних пректів. Серед пов'язаних безпосередньо з фігурним катанням — він займається тренерською практикою: від осені 2009 року на базі ковзанки в ТРЦ «Термінал» у Броварах (місто-супутник Києва) відкрилась перша українська Академія фігурного катання (в т.ч. і завдяки сприянню Національної федерації з фігурного катання), де Руслан Гончаров є головним тренером і організатором занять[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.isuresults.com/bios/isufs00000292.htm
  2. А у нас тренер – Гончаров! А у вас?..[недоступне посилання з травня 2019] // інф. у газ. «Газета По-киевски» № 184 за 2 жовтня 2009 року

Посилання

[ред. | ред. код]