Ігри доброї волі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігри доброї волі
Дата створення / заснування 1986
Зображення
Вид спорту фігурне катання, стрільба з лука, спортивна гімнастика, легка атлетика, бейсбол, баскетбол, пляжний волейбол, бокс, веслування на каное, велосипедний спорт, стрибки у воду, футбол, гандбол, хокей із шайбою, дзюдо, сучасне п'ятиборство, мотобол, художня гімнастика, академічне веслування, шорт-трек, спортивне рятування життяd, спортивне плавання, синхронне плавання, тхеквондо, теніс, стрибки на батуті, тріатлон, волейбол, водне поло, важка атлетика, боротьба, вітрильний спорт, гірськолижний спорт, бобслей, фристайл, санний спорт, лижне двоборство, скелетон, стрибки з трампліна, сноубординг і ковзанярський спорт
Період події 4 рік
Організатор Turner Broadcasting System
Офіційний сайт
CMNS: Ігри доброї волі у Вікісховищі

Ігри доброї волі — міжнародні спортивні змагання, створені Тедом Тернером у відповідь на політичну ситуацію навколо Олімпійських ігор 1980-х років[1]. У 1979 році радянська інтервенція в Афганістан змусила США та інші західні країни бойкотувати Літні Олімпійські ігри 1980 року в Москві. У відповідь Радянський Союз та інші країни Східного блоку (за винятком Румунії) бойкотували Літні Олімпійські ігри 1984 року в Лос-Анджелесі.

Як і Олімпіада, Ігри доброї волі проводилися кожні чотири роки (за винятком фінальних Ігор), мали літню та зимову складові. Однак, на відміну від Олімпіади, фігурне катання, хокей і шорт-трек були частиною літніх випусків. Літні Ігри доброї волі проводилися п'ять разів, між 1986 і 2001 роками, тоді як Зимові Ігри доброї волі відбулися лише один раз, у 2000 році. Вони були скасовані компанією Time Warner, яка купила право власності на них у 1996 році через низькі телевізійні рейтинги після Ігор 2001 року в Брисбені.

Історія[ред. | ред. код]

Перші Ігри доброї волі, що відбулися в Москві в 1986 році, включали 182 змагання та залучили понад 3000 спортсменів, які представляли 79 країн. Світові рекорди встановили Сергій Бубка (стрибки з жердиною), Джекі Джойнер-Керсі (семиборство), а також чоловіки та жінки у велогонці на дистанції 200 метрів, Міхаелем Хюбнером зі Східної Німеччини та Ерікою Салумяе з Радянського Союзу відповідно. Світові рекорди також встановили на Іграх 1990 року в Сіетлі: Майк Барроумен під час запливу брасом на дистанції 200 метрів і Надія Ряшкіна у спортивній ходьбі на дистанції 10 кілометрів.

Ігри 1994 року в Санкт-Петербурзі були першими змаганнями, проведеними після розпаду Радянського Союзу. Росіяни встановили п'ять світових рекордів у розділі важкої атлетики. Ці ігри стали першою великою міжнародною подією, де був представлений пляжний волейбол, який вперше з'явиться на Олімпіаді на Іграх в Атланті 1996 року.

У жовтні 1996 року компанія Тернера, Turner Broadcasting System, стала підрозділом Time Warner. Таким чином Ігри доброї волі стали керуватися не компанією-засновницею Теда Тернера, а іншим медіаконгломерату. Останні Ігри Тернера відбулися в 1998 році в Нью-Йорку. Під час цих ігор спортсменка Джойнер-Керсі виграла свій четвертий поспіль титул у семиборстві, команда США в естафеті 4×400 метрів показала найкращий час у світі. Спортсмени Мішель Кван і Тодд Елдредж вибороли золото в фігурному катанні, а Домінік Мочану завоювала золоту медаль у дисципліні з жіночої гімнастики. Наступні Ігри організовувала Time Warner вже у 2001 року в Брисбені, Австралія. Це були останні Ігри доброї волі.

Під час інтерв'ю в прямому ефірі на конференції Denver SportAccord у 2009 році Тернер поклав відповідальність за закриття Ігор на недалекоглядне керівництво Time Warner і заявив: «Якби я залишився там, Ігри доброї волі не були б скасовані»[2][3]. Тернер висловив надію, що Ігри повернуться як міст для відновлення культурних контактів між Росією та США, заявивши, що відносини між ними двома неухильно розпадалися з часів холодної війни, яку він назвав небезпечною ситуацією через величезні ядерні арсенали обох країн. Він також підтвердив свою віру в силу міжнародних спортивних змагань для запобігання війні, сказавши, що «поки Олімпійські ігри відбуваються і їх не бойкотують, світова війна практично неможлива», тому що залучені країни «не будуть прагнути війни, щоб жертвувати їхніми шанси»[2].

Літні Ігри доброї волі[ред. | ред. код]

Номер Рік Місце проведення Країна Примітки
I 1986 Москва СРСР СРСР 3000 спортсменів і 79 країн
II 1990 Сіетл, Вашингтон США США 2300 спортсменів і 54 країни
III 1994 Санкт-Петербург Росія Росія 2000 спортсменів і 59 країн
IV 1998 Нью-Йорк, Нью-Йорк США США 1300 спортсменів і 60 країн
V 2001 Брисбен, Квінсленд Австралія Австралія 1300 спортсменів і 58 країн
VI 2005 Фенікс, Аризона США США Ігри скасовано

Зимові Ігри доброї волі[ред. | ред. код]

Номер Рік Місце проведення Країна Примітки
I 2000 Лейк-Плесід, Нью-Йорк США США Єдині зимові Ігри доброї волі, які коли-небудь проводилися
II 2005 Калгарі, Альберта Канада Канада Ігри скасовано

Дисципліни[ред. | ред. код]

Літні Ігри доброї волі[ред. | ред. код]

Зимові Ігри доброї волі[ред. | ред. код]

Країни-учасниці[ред. | ред. код]

Африка і Ближній Схід

Азія і Океанія

Європа

Східна Європа

Північна Америка

Кариби і Центральна Америка

Південна Америка

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jere Longmsn (22 грудня 2001). GOODWILL GAMES; Turner's Games, Losing Money, Are Dropped. The New York Times.
  2. а б Ted Turner interview, Dever SportAccord 2009, YouTube
  3. Olympic Briefs -- Possible Goodwill Games Revival; Pope Meets with Volleyball Organizers. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 19 серпня 2023.
  4. At the 2000 Games, the figure skating event featured professional skaters because of conflicts with Olympic-eligible skaters competing in their national championships. This enabled France's Surya Bonaly to become the only skater in history to win the same event as both an amateur and professional skater as she also won in 1994.