Руська Каса (товариство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Руська Каса» — ощадне й позичкове товариство з обмеженою порукою на Буковині (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.ст.).

Створення товариства[ред.ред. код]

У другій половині XIX ст. в Австро-Угорській імперії було запроваджено низку реформ, зокрема і в аграрній сфері. Водночас, цей період характеризувався шаленим дифіцитом обігових коштів. У зв'язку з цим у країні почала діяти пргограма, за якою було створено цілу низку кредитно-банківських установ, в т.ч. на Буковині.
Однак простому селянину чи незаможному українцю отримати кредит в подібних установах було практично не реально. А якщо одиницям і вдавалося, то відстотки для них були просто грабіжницькі - від 24 до 200% [4].

У зв'язку з такою ситуацією, виникла нагальна необхідність створення ощадного і позичкового товариства для задоволення економічних потреб українців Буковини.
1896-го р. з ініціативи Іларія Окуневського у Чернівцях було засновано «Руську Касу».

Діяльність товариства[ред.ред. код]

Товариство діяло при «Руському Народному Домі». Головою кредитного об'єднання став Єротей Пігуляк, а членами правління − Осип Маковей, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Ясеницький [2].

До «Руської Каси» вступило спочатку 26 членів із 35 паями. Засновниками товариства було вирішено надавати кредити під 7 %, що в той час було на Буковині справою нечуваною. Станом на 1913 рік кредитне об'єднання нараховувало близько 1563 члена.

Багаторічним керівником «Руської Каси» був С.Смаль-Стоцький, який щоправда не мав належної фахової економічної підготовки. На початку XX ст. товариство почало занепадати (як і інше дітище С.Смаль-Стоцького - «Селянська каса»). Проблеми з цими кредитними установами стали причиною конфлікту між д-ом Смаль-Стоцьким та Миколою Васильком, який нещадно кретикував його діяльність. Наслідком конфронтації стало складання Степаном Смаль-Стоцьким в 1911 році мандата посла Буковинського крайового сейму, й розкол у народовому таборі Буковини [5].

Ліквідація[ред.ред. код]

Під час Першої світової війни «Руська Каса» із зрозумілих причин не функціонувала. У після-воєнний період були спроби відновити її роботу у повному обсязі. Проте, через окупацію Буковини королівською Румунією це зробити не вдалося. В 1924 році ледь животіючу установу було реарганізовано на акційну спілку «Кредитовий Банк», яку незабаром ліквідувала окупаційна влада [1].

Література[ред.ред. код]

1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
2. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ − початку XX ст. / Олександр Добржанський. − Чернівці: Золоті литаври, 1999.
3. С.Смаль-Стоцький
4. Національне відродження на Буковині
5. Буковина: її минуле і сучасне. Ред. Д. квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. Видавництво “Зелена Буковина”