Очікує на перевірку

Рябцев Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олексій Рябцев
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Васильович Рябцев
Народження 30 вересня 1974(1974-09-30) (50 років)
  Хмільник, Вінницька область, УРСР
Зріст 174 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1984—1987
1987—1991
СРСР ДЮСШ (Хмільник)
СРСР РВУФК (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991—1994 СРСР/Україна «Динамо» (К) 0 (0)
1992—1994  Україна «Динамо-2» (К) 29 (1)
1991—1994  Україна «Нива» (В) 22 (0)
1994  Україна «Дніпро» (Ч) 2 (0)
1994—2003 Україна «Нива»/«Вінниця» 217 (26)
2004 Молдова «Ністру» (Ат) 8 (0)
2004—2005 Україна «Нива» (В) 19 (1)
2005 Україна «Спартак» (С) 7 (0)
2007 Україна «Нива-Світанок» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
СРСР СРСР U-16
Україна Україна U-21

1 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2015—н.ч. Україна ВОДЮСШ «Вінниця»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олексій Васильович Рябцев (нар. 30 вересня 1974, Хмільник, Вінницька область, УРСР) — радянський та український футболіст, півзахисник, тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився в містечку Хмільник Вінницької області. Вихованець місцевої ДЮСШ, з 1987 по 1991 рік навчався в київському РВУФК. Футбольну кар'єру розпочав у 1991 році в дублі київського «Динамо». В останньому розіграші Другої ліги СРСР виступав у вінницькій «Ниві», за яку провів 5 поєдинків. У першому розіграші незалежного чемпіонату України виступав за першолігове «Динамо-2». Дебютував за другу команду киян 11 квітня 1992 року в переможному (2:0) виїзному поєдинку 8-о туру підгрупи 1 проти київського СКА. Олексій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Володимира Ваніна, а на 62-й хвилині відзначився голом у воротах команди-суперниці[1]. У футболці «Динамо-2» з перервами виступав до 1994 року, за цей час у Першій лізі зіграв 29 матчів та відзначився 1 голом. У сезоні 1992/93 років виступав у складі вінницької «Ниви», за яку в Першій лізі відіграв 17 поєдинків. У травні 1994 року провів 2 матчі за черкаський «Дніпро» в Першій лізі.

По завершенні контракту з київським «Динамо» підписав контракт з вінницькою «Нивою». Дебютував за вінницький колектив 17 липня 1994 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 1-о туру Вищої ліги проти луцької «Волині». Рябцев вийшов на поле на 60-й хвилині, замінивши Шубіна[2]. Дебютним голом за вінницьку команду відзначився 13 листопада 1996 року на 66-й хвилині (реалізував пенальті) нічийного (1:1) домашнього поєдинку 1/4 фіналу кубку України проти київського ЦСКА. Олексій вийшов на поле на 63-й хвилині, замінивши Олександра Грановського[3]. У Вищій лізі відзначився дебютним голом 18 квітня 1997 року на 7-й хвилині програного (1:2) домашнього поєдинку 22-о туру проти донецького «Шахтаря». Олексій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. Наприкінці 90-х років XX століття мав пропозиції від інших клубів, у тому числі й від російських «Зеніт» (Санкт-Петербург) та «Газовик-Газпром» (Іжевськ)[5]. У команді виступав до кінця 2003 року, за цей час у Вищій та Першій лігах чемпіонату України зіграв 217 матчів та відзначився 26-а голами, 16 матчів (2 голи) провів у кубку України та 4 поєдинки у Кубку володарів кубків. У 2004 році виїхав до Молдови, де зіграв 8 матчів у місцевому чемпіонаті за «Ністру» (Атаки). Проте сезон 2004/05 років знову провів у «Ниві». У футболці вінницького клубу в чемпіонаті України зіграв 19 матчів та відзначився 1 голом, ще 3 матчі провів у кубку України.

Наступний сезон розпочав у сумському «Спартаку». Дебютував за «спартаківців» 4 вересня 2005 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 5-о туру Першої ліги проти дніпродзержинської «Сталі». Рябцев вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 88-й хвилині отримав жовту картку[6]. У складі «Спартака» зіграв 7 матчів у Першій лізі. Під час зимової перерви покинув розташування сумчан. З 2006 по 2007 рік виступав в аматорському чемпіонаті України в клубах «Нива-Світанок» та «Авангард» (Сутиски). У 2007 році провів 2 поєдинки в Другій лізі за «Ниву-Світанок». У 2008 році знову виступав в аматорському чемпіонаті України, цього разу в «Горизонті» (Козятин). Потім виступав у чемпіонаті Вінницької області. З 2009 по 2010 рік — у «Віламі» (Хмельник), а з 2010 по 2016 рік — у «Шляховику» (Погребище).

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Викликався до юнацької збірної СРСР U-16. Також зіграв 1 поєдинок, в якому відзначився голом, у складі молодіжної збірної України.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську діяльність ще будучи гравцем. У 2007 році входив до тренерського штабу вінницької «Ниви-Світанок». З 2015 року очолює ВОДЮСШ «Вінниця».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Олексій був не єдиним професіональним футболістом в родині. Його брат, Денис, також займався футболом, відомий за виступами у вінницькій «Ниві»[7]. Син Олексія, Владислав, також став футболістом[8].


У 2022 році, після повномасштабного вторгнення РФ проти України, вступив до лав Збройних Сил України.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. СКА (Київ) - «Динамо-2» (Київ) (рос.)
  2. «Нива» (Вінниця) - «Волинь» (Луцьк) (рос.)
  3. «Нива» (Вінниця) - ЦСКА (Київ) (рос.)
  4. «Нива» (Вінниця) - «Шахтар» (Донецьк) (рос.)
  5. Олексій РЯБЦЕВ: «Історія повторюється». Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)
  6. «Сталь» (Дніпродзержинськ) - «Спартак» (Суми) (рос.)
  7. Профіль Дениса Рябцева на сайті footballfacts.ru (рос.)
  8. Профіль Владислава Рябцева на сайті footballfacts.ru (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]