Рігаут де Барбезьєу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рігаут де Барбезьєу
Rigaut de Berbezilh
BnF ms. 12473 fol. 71 - Rigaut de Barbezieux (2).jpg
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Мова творів французька
Рід діяльності трубадури, поет, композитор

Рігау́т де Барбезьє́у, Rigaut (також Richart або Richartz) de Berbezilh (також Berbezill або Barbesiu; фр. Rigaud de Barbezieux, лат. Rigaudus de Berbezillo) – провансальський трубадур, творча діяльність 1140 - 1163 роки.

Біографія[ред.ред. код]

Один з ранніх трубадурів. Дрібнопомісний дворянин з Барбезьеу. Відомо близько п'ятнадцяти його творів, у тому числі один плач і дев'ять чи десять кансон. Деякі дослідники вважають, що він творив у час між 1170 та 1215 р.р. За його життєписом, надійність якого, втім, викликає сумніви, Барбезьеу був здатний і щедрий, за характером боязкий, дуже вправний у написанні пісень. У своїй творчості любив звертатись до метафор, запозичених із середньовічних бестіаріїв. У віді також розповідається, що Рігаут закохався в дружину Ґауфрідуса де Тонай Gaufridus de Tonai (можливо, це була донька Жофре Рюделя) і оспівав її в своїх творах під сеньялем Miellz-de-Domna ( «Найкраща з Донн» ). Після її смерті поїхав до Іспанії і останні роки провів при дворі Дієго Лопеса Діаса де Харо' '(Diego López Díaz de Haro) – знаменитого покровителя трубадурів.

На думку дослідників, Рігаут де Барбезьеу був через графів Ангулемских у родинних зв’язках з Жофре Рюделем, а в кінці життя (після 1157) вступив до монастиря.

Література[ред.ред. код]

  • Рігаут де Барбезьеу / / Прекрасная дама. Из средневековой лирики. - М.: Московский рабочий, 1984, с.с. 38 - 41.
  • Egan, Margarita (ed. and trans.) The Vidas of the Troubadours. New York: Garland, 1984. ISBN 0-8240-9437-9.
  • Gaunt, Simon, and Kay, Sarah. "Appendix I: Major Troubadours" (pp. 279–291). The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0 521 574730.
  • Varvaro, A. Rigaut de Berbezilh: Liriche. Bari: Biblioteca di filologia romanza. 1960.

Посилання[ред.ред. код]