Жофре Рюдель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жофре Рюдель вмирає на руках Годьєрни Триполітанської

Жофре́ Рюде́ль (Jaufré Rudel) (народився близько 1113 р. — помер близько 1170 р.) — провансальский трубадур. Ім'я в окситанському діалекті звучить як «Джауфре».

Біографія і творчість[ред.ред. код]

Як свідчать «біографії» поета, складені в XIII столітті, Рюдель був знатною людиною — князем Блаї, брав участь у другому хрестовому поході.

На думку деяких дослідників, Жофре Рюдель був родичем іншого трубадура Рігаута де Барбезьєу, а також Вюльгрена ІІ Ангулемського (фр.), який у 1127 році отримав замок Рюдель у Блаї. У цьому замку мешкав (фр.) і сам Жофре.

З ім'ям цього поета пов'язана одна з найпопулярніших легенд про високе кохання. У життєписі трубадура розповідається, що Рюдель, сеньйор Блаї, полюбив графиню Годьєрну Триполітанську за красу, доброчесність і благородство, про які чув від паломників, і склав на її честь багато прекрасних віршів. Щоб побачити графиню, він вирушив у хрестовий похід, але під час морської подорожі захворів і помер в Триполі на руках графині. Вона наказала поховати його з почестями в соборі триполітанського ордену тамплієрів, а сама того ж дня постриглася в черниці. Можливо, ця легенда придумана «біографами» трубадура на підставі його кансони, в яких розповідається про нероздільну любов поета до далекої прекрасної жінки — про «любов здалеку».

Образ поета у світовій культурі[ред.ред. код]

Легенда про любов Жофре Рюделя була дуже популярна в європейській літературі XIX—XX ст. До початку 20 століття налічувалось уже близько 100 літературних обробок цього сюжету. Вона надихнула французького письменника і драматурга Фердінана Дюге[fr] на створення художнього роману у двох томах «Джауфре Рюдель» [1] (1836), а згодом Едмона Ростана, який у 1895 році написав п'єсу у віршах «Далека царівна» («Принцеса Мрія»).

На цей сюжет створено мозаїчне панно М. Врубеля, яке знаходиться на фасаді московського готелю «Метрополь» (картон до нього — у Третьяковскій галереї).

Кайя Сааріаго написала оперу Любов здалеку[fi] на лібретто Аміна Маалуфа; також їй належить твір «Lonh» («Здалеку»; написаний 1996) для сопрано та електроніки на вірші самого Рюделя.

Юрій Клен в циклі поезій «Прованс» присвятив Жофре Рюделю однойменний вірш. Вірші про кохання Рюделя писали Петрарка та Гейне.

Українські переклади[ред.ред. код]

У авторській антології перекладача Миколи Терещенка «Сузір'я французької поезії» (І — II, Київ, 1971) вміщено декілька перекладів українською з Жофре Рюделя.

Вибрані пісні[ред.ред. код]

  • Qand lo rossignols el foillos
  • Lanqand li jorn son lonc en mai
  • Qan lo rius de la fontana
  • Belhs m'es l'estius e·l temps floritz
  • Lan quan lo temps renovelha
  • Pro ai del chan essenhadors
  • No sap chantar qi so non di
  • Qui non sap esser chantaire

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Michel Teston, De quelques poètes maudits et troubadours, 2008, éd. Teston écrivain, 07530 Antraigues (France), ISBN 2950993729.
  • Зарубежная литература средних веков / Сост. Б. І. Пуришев. М., 1974
  • Пісні трубадурів. М., 1979
  • Черневіч М. Н., Штейн А. Л., Яхонтова М. А.Історія французької літератури. М., 1965

Посилання[ред.ред. код]


Поет Це незавершена стаття про поета.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.