Рідколист здутий
| Рідколист здутий | |
|---|---|
_9719.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Незірколистові (Anastrophyllaceae) |
| Рід: | Рідколист (Gymnocolea) |
| Вид: | G. inflata
|
| Біноміальна назва | |
| Gymnocolea inflata (Huds.) Dumort.
| |
Рідколист здутий (Gymnocolea inflata) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
Поширення[ред. | ред. код]
Батьківщиною є Європа, Макаронезія, Азія, Північна Америка[2].
Росте у вологих і мокрих місцях, від кислих до дуже кислих, від сонячних до тінистих, переважно на оліготрофних верхових, проміжних і джерельних болотах, у болотних басейнах і берегах, у канавах, у замулених зонах болотних озер, а також у кислих болотах або на торф'яних і гравійно-піщаних ґрунтах у вологих вересах. Лише рідко він колонізує гумусові силікатні породи, глину або ґрунт на насипах доріжок або підніжжя дерев.
Характеристика[ред. | ред. код]
Рослини утворюють від темно-зелених до чорно-коричневих або чорні килимки чи спорадично ростуть серед інших мохів. Вони досягають трьох сантиметрів у довжину (і більше для водних форм) і від 0,8 до 1,8 міліметра в ширину. Стебла мляві, від лежачих до майже прямовисних. Прямостоячі, виступаючі або розпростерті бокові листки пухкі або щільно посаджені, яйцеподібні, розділені у верхній третині або до половини на дві тупі й часто дещо нерівні частки. Округлі клітини листя від квадратної до шестикутної форми мають розмір від 20 до 30 мікрометрів і мають помірно потовщені клітинні стінки та кути клітин. На одну клітину припадає від двох до п’яти масляних тілець. Підлистки зазвичай відсутні або дуже дрібні. Статевий розподіл дводомний. Живці не утворюються.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gymnocolea inflata. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 09.02.2024.
- ↑ Gymnocolea inflata. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 09.02.2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.
| ||||||||