Рідотто
| Гральний дім Ridotto | |
|---|---|
 Перший гральний дім «Рідотто», 1760 рік | |
| Дата відкриття | 1638 |
| Дата закриття | 27 листопада 1774 |
«Рідотто» (італ. Il Ridotto — «приватна кімната») — перший державний заклад для азартних ігор на Заході, створений 1638 року за розпорядженням уряду Венеції. Знаходився у палаці Дандоло.
Етимологія[ред. | ред. код]
Термін «ridotto» (у множині: «ridotti») походить від італійського «ridurre», що означає «закрити» або «зробити приватним». Спочатку словом «рідотто» називали фоє театру, куди люди ходили поїсти під час антрактів. Згодом воно стало означати нелегальні гральні клуби, які пропонували азартні ігри членам дворянства Венеції в районі Ріальто.
Історія[ред. | ред. код]
Перші клуби рідотто виникли після того, як венеціанська влада спробувала заборонити азартні ігри у місті. Через неефективність такого рішення Велика рада Венеції у 1638 році відкрила свій «Рідотто» з нагоди щорічного весняного карнавалу міста. Державний гральний будинок «Рідотто» став першим публічним легальним комерційним казино на Заході, яке було відкрито через кілька століть після подібних гральних закладів у Китаї[1][2].
Перше казино у Венеції об'єднало інтереси комерційних гравців (які отримували прибуток від ігор) та урядових органів (які прагнули узаконити азартні ігри для громадського порядку та збільшення державних доходів). Також приклад «Рідотто» став першою моделлю використання доходів від азартних ігор, як частини фінансування держави[3].
Ера казино[ред. | ред. код]
Казино знаходилось у чотириповерховому крилі палацу Дандоло. Приміщення «Рідотто» мало довгий вестибюль, їдальні та інші зали. Проте ігрові столи переважно розташовувалися на верхніх поверхах[4].
Відповідно до оригінального статуту казино, доступ до «Рідотто» був відкритий для громадськості. Однак через високі ставки та формальний дрес-код лише дворяни могли дозволити собі грати за столами казино. Одна з таких дискримінаційних заборон, наприклад, полягала в тому, що гравці повинні були носити трикутні капелюхи та маски, щоб брати участь в азартних іграх у «Рідотто». Крім того, менш заможним венеціанцям було заборонено робити ставки за столами в казино.
У «Рідотто» було дві основні азартні гри — бірібі та базетта. Бірібі була грою, схожою на лотерею, в якій гравці робили ставки на один із 70 можливих варіантів. Співробітник казино витягував число з мішка, і кожен, хто ставив на це число, вигравав банк гри. Базета — це популярна в 16-17 століттях карткова гра, яка являє собою суміш блекджеку, покеру і джин рамі. Гравцям, які виграли, пропонувалася сума виплати, яка у 60 разів перевищувала їхню початкову ставку. Пізніше базета поступилась популярністю картковій грі фаро, яка набула розквіту в США.
Закриття[ред. | ред. код]
1774 року венеційський реформатор Джорджо Пізані запропонував місту закрити Рідотто, «щоб зберегти благочестя, здорову дисципліну та помірковану поведінку». Клопотання Пізані було прийнято переважною більшістю голосів, і того ж року казино було закрито[5].
Фото[ред. | ред. код]
-
Казино «Рідотто» Франческо Гварді -
Казино «Рідотто» П'єтро Лонгі -
Казино «Рідотто» П'єтро Лонгі
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑
Grabianowski, Ed. How Casinos Work. How Stuff Works. Процитовано 29 липня 2022.
The Ridotto was important for two reasons -- it was the world's first government-sanctioned gambling house, and the first that was open to the general public.
- ↑
For example:
Lam, Desmond. Chopsticks and Gambling (вид. reprint). Routledge. ISBN 9781351528573. Процитовано 29 July 2022.
Many specialized gambling organizations were established during the Tang Dynasty (618-907).
- ↑ Simpson, Tim (2023). Betting on Macau: Casino Capitalism and China's Consumer Revolution. Globalization and Community series. Minneapolis: University of Minnesota Press. ISBN 978-1-5179-0031-1.
- ↑ Ridotti Casini. venice.jc-r.net. Процитовано 31 грудня 2010.
- ↑ The World's First Public Casino 1638-1774. Author Stream. Процитовано 31 грудня 2010.