Емануель Рінґельблюм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рінґельблюм Емануель)
Перейти до: навігація, пошук
EmanuelRingelblum 1900-1944.jpg
Меморіальна таблиця на вулиці Ґруєцькій, 77 на честь мешканців та опікунів бункеру

Доктор Рінґельблюм Емануель (Емануїл,[1], пол. Emanuel Ringelblum; 21 листопада 1900, Бучач — 7 грудня 1944, Варшава) — польський історик єврейського походження, педагог, громадський діяч. Доктор історії (1927 р.).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині купця Файвіша Рінґельблюма та його дружини Муні з Геллерів, мав брата та дві сестри. Навчався в хедері, 1 рік — у державній гімназії в Бучачі[2]. Під час І-ї світової родина переїхала до Нового Сончу, де у 1919 році закінчив місцеву гімназію. Того ж року вступив на гуманістичний виділ Варшавського університету. Зі студентських років був членом організації «Поалей Сіон (лівиця)».

Головним джерелом доходів була праця в єврейських світських школах, якою він займався до 1938 року.

Під час ІІ-ї світової війни організував нелегальний архів Варшавського гетто.

Згодом разом із дружиною Юдітою та сином Уріелем переховувався в бункері «Крися» на «арійському боці» Варшави, де продовжував писати історичні праці. В березні 1944 року схованка була викрита Гестапо, а євреї, що в ній переховувалися, були страчені. Така ж доля спіткала й поляків, що опікувались бункером[3].

Наукові роботи Рінґельблюма[ред.ред. код]

Автор багатьох статей про єврейські ґміни в Польщі.

Особисті нотатки Рінґельблюма, написані рідною мовою, були впорядковані і поступово опубліковані в щоквартальнику ŻІН («Bleter far Geszichte»).

Окремі праці:

  • Żydzi w Warszawie. Cz. I. Od czasów najdawniejszych do ostatniego wygnania w r. 1527. (1932, докторська дисертація)
  • Teksty źródłowe do nauki historii Żydów w Polsce i we wschodniej Europie
  • Dzieje zewnętrzne Żydów w dawnej Rzeczypospolitej
  • Żydzi w powstaniu kościuszkowskim та інші.

Примітки[ред.ред. код]

  1. С. Ткачов, В. Ханас. Рінґельблюм Емануїл… С. 184
  2. Samuel D. Kassow: Kto napisze naszą historię? Ukryte archiwum Emanuela Ringelbluma. Warszawa: Wydawnictwo Amber, 2010, s. 30. ISBN 978-83-241-3633-9. 
  3. Józef Kazimierz Wroniszewski: Ochota Okęcie. Przewodnik historyczny po miejscach walk i pamięci z lat 1939-1944. Warszawa: Fundacja „Wystawa Warszawa Walczy 1939-1945” i Wydawnictwo „Askon”, 2002. ISBN 83-87545-27-9. 

Джерела[ред.ред. код]

  • С. Ткачов, В. Ханас. Рінґельблюм Емануїл // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 184.
  • Artur Eisenbach. Ringelblum Emanuel \ WWKGŁ, 1988.— T. XXXI\2, zeszyt 129.— S. 298–300. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]