Доктор наук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Диплом доктора наук

До́ктор нау́к — вищий науковий ступінь, який присуджують на підставі публічного захисту докторської дисертації.

Порядок присудження наукового ступеня «Доктор наук»[ред.ред. код]

Диплом доктора наук Веклича Владимира Филипповича.jpg
Диплом доктора наук Веклича Владимира Филипповича3.jpg
Зразок радянського диплому доктора наук Володимира Веклича

Кваліфікаційну систему в науці, що дозволяє ранжувати наукових діячів і науково-педагогічних працівників на окремих етапах академічної кар’єри, разом з порядком присудження наукових ступенів «кандидата» та «доктора наук» з 26 галузей наук Україна успадкувала від СРСР.

Особі, яка має науковий ступінь «кандидата наук», пройшла відповідний етап навчання в дослідному підрозділі (н-д, докторантурі), підготувала та публічно захистила спеціальну наукову роботу (н-д, докторську дисертацію) спеціалізована наукова рада присуджує науковий ступінь «доктора наук». Врахувавши висновок відповідної експертної ради ДАК, МОН України (до 2011 — ВАК України) затверджує рішення наукової ради про присудження наукового ступеня та видає диплом доктора наук встановленого зразка.

Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння наукового звання старшого наукового співробітника визначає КМУ[1]. Якщо спеціалізована наукова рада порушить вимоги нормативно-правових актів щодо присудження наукових ступенів, МОН України вжиє відповідних заходів аж до скасування рішення ради.

Номенклатура наукового ступеню «Доктор наук»[ред.ред. код]

Докладніше у статті Перелік наукових спеціальностей

Аналоги в інших країнах[ред.ред. код]

Питання аналогів українського ступеню «доктора наук» за кордоном неоднозначне через значну розмаїтість вимог і характеристик докторського ступеню (аж до різних регіонів однієї країни), які також залежать від галузі знань.

В Польщі, н-д, присуджують наукові ступені doktor і doktor habilitowany, які відповідають українським науковим ступеням за «Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів»[3], що уможливлює продовжувати навчання чи здобувати наступний науковий ступінь і/або звання особам, які мають відповідні документи встановленого зразка: н-д, дипломований в одній з країн магістр має право здобути «кандидата наук»/doktora в іншій країні, а «кандидат наук»/doktor — «доктора наук»/doktora habilitowanego.

Походження терміну[ред.ред. код]

Статистика в Україні[ред.ред. код]

Доктори наук у 2008 р.[ред.ред. код]

Динаміка за 20042008 чисельності докторів наук, які зайняті в економіці України, осіб

В економіці України в 2008 р. були зайняті 13,423 докторів наук, що на 4.5% більше, ніж у 2007 р., зокрема частка чоловіків збільшилася на 3.3%, жінок — на 9.6%. Значно зросла чисельність докторів наук в установах МОН (на 585 осіб), МОЗ (на 54), НАН (на 50), АМН (на 9), — у яких працює понад 3/4 докторів наук.

Понад 90% докторів наук мали звання професора, доцента або старшого наукового співробітника, що на 4.7% більше, ніж у 2007 р., зокрема частка чоловіків — на 3.4%, жінок — на 10.2%. Упродовж 2008 р. на 4.2 % збільшилася кількість професорів, 17.5% з яких — жінки; доцентів — на 7.4%, старших наукових співробітників — на 3.8%. Частка докторів наук, яких обрано академіками та членами-кореспондентами державних академій, становила 5%. Понад 1/3 входили до складу науково-керівного персоналу наукових організацій або завідували кафедрами, понад 1/4 — працювали на посаді професора в складі кафедр.

Традиційно найбільше докторів наук працювало в науково й технологічно розвинених регіонах країни: в Києві (38%) та Харківській (14.3%), Львівській (6.4%), Дніпропетровській (6.3%), Донецькій (5.7%), Одеській (5.6%) областях.

Розподіл у 2008 докторів наук за науковими званнями та статтю, осіб

У 2008 р. значна частка, а саме 62.8%, працювали у вишах, 27.9% — в НДІ, їхніх філіях і відділеннях, інших наукових установах; 1.5% — в апараті управління міністерств, відомств і головних управлінь.

Розподіл чисельності докторів наук за віком залишився практично незмінним: частка пенсіонерів — майже 2/3, молоді (до 40 років) — 2.6%. Середній вік спеціалістів порівняно з минулим періодом майже не змінився та становив для чоловіків — 61 рік, жінок — 58 років.

Розподіл у 2008 докторів наук по галузях, %

Кожний четвертий зайнятий у галузі технічних наук, майже кожний п’ятий — медичних, а кожний сьомий — фізико-математичних. Наймолодші, з огляду на середній вік (до 50 років) докторів наук, які в них зайняті, — державне управління та політичні науки: молоді — майже половина. Найстаріша — геологічні науки: хоча молоді — 7.0%, проте старіших за 60 років — понад 70%.

Упродовж 2008 р. з лав докторів наук з різних причин вибули 726 осіб, зокрема 53 особи вийшли на пенсію, 180 осіб померли, 8 осіб виїхали за кордон; 177 осіб змінили місце роботи.

За період 20042008 рр. за кордон виїхали 39 докторів наук: до РФ — 10 осіб, до Німеччини — 7 осіб, до США та Республіки Польща — по 6 осіб, — серед них 14 професорів, 8 доцентів і 12 старших наукових співробітників.

Доктори наук у 2010 р.[ред.ред. код]

В економіці України на 1 жовтня 2010 р. були зайняті 14,418 докторів наук, що на 4.0% більше, ніж у 2009 р., зокрема частка чоловіків збільшилася на 2.6%, жінок — на 9.1%.

96.3% докторів наук мали звання професора, доцента або старшого наукового співробітника. Протягом 2010 р. на 0.2% зросла кількість професорів, 18.5% з яких — жінки; доцентів — на 24.0%, старших наукових співробітників — на 1.7%. Частка докторів наук, яких обрано академіками та членами-кореспондентами державних академій, становила 6.0%. Половина працювала на посадах керівників підприємств, установ, організацій, виробничих, інших основних підрозділів, зокрема 30.0% — завідували кафедрами, близько 2/3 — працювали у вишах, понад 1/4 — в НДІ й інших наукових установах; 1.3% — в органах державної влади.

Традиційно найбільше докторів наук працювало в науково й технологічно розвинених регіонах країни: в Києві (37.3%) та Харківській (13.9%), Львівській (6.6%), Дніпропетровській (6.3%), Донецькій (5.8%), Одеській (5.6%) областях.

Лише приблизно половина провадила активну науково-технічну діяльність: у 2010 р. 42.6% розмістили наукові праці до фахових видань, 8.9% виступили авторами (співавторами) заявок на отримання патенту.

Протягом минулих років частка пенсіонерів сягнула 58.0% (проти 54.8% у 2009 р.), зокрема жінок — 53.2% (проти 52.4%); молоді (до 40 років) — 3.7%. Середній вік спеціалістів порівняно з минулим періодом майже не змінився та становив для чоловіків — 61 рік, жінок — 57 років.

Упродовж 2010 р. з числа докторів наук з різних причин вибуло 677 осіб, зокрема 55 осіб вийшли на пенсію, 202 особи померли, 8 осіб виїхали за кордон; 157 осіб змінили місце роботи.

Доктори наук у 2012 р.[ред.ред. код]

У 2012 р. чисельність докторів наук в Україні сягнула 15.5 тис. осіб, що на 4.7% більше, ніж у 2011 р.

У 2012 р. диплом доктора наук отримали 689 осіб, серед яких 34.2% — керівники підприємств, установ, організацій, виробничих або функціональних підрозділів, 31.1% — професори кафедр, 22.1% — доценти, 9.3% — наукові співробітники. У суспільних науках було зайнято 41.5% докторів наук, у технічних — 17.0%, у природничих — 14.2%, у медичних — 16.2%, у сільськогосподарських — 2.0%, у гуманітарних — 9.0%.[4]

На кінець року середній вік докторів наук порівняно з минулим періодом майже не змінився та становив для чоловіків — 62 роки, жінок — 56 років.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.