Сабольч (князь)
| Сабольч | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 століття невідомо |
| Помер |
10 століття невідомо |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорське князівство |
| Діяльність | лідер |
Сабольч — угорський князь, який жив у Х столітті, за традицією, що збереглася в угорській гештальт-літературі з XII століття, він був «другим ватажком» завойовників і родоначальником роду Чаків.
Згадка[ред. | ред. код]
Ім'я Сабольч, ймовірно, вперше згадується в XI ст. століття у збереженому давньому гештальт-тексті, який зберігся в літописі XIV ст. Відповідно до нього, «Сабольч (Зоболех) був другим ватажком, від якого походить рід Чаків. Кажуть, що він оселився в полі або місці, де зараз лежить зруйнований замок Чака. Цей замок заснував вождь Сабольч, пізніше Чак наказав, щоб після його смерті родичі та родина назвали його іменем; раніше він називався Замок Сабольч (Зоболеє)» (переклад Іболя Беллуса).
Згідно з Анонімом, який писав на початку XIII століття, Сабольч був сином Олода, одного з семи вождів, які очолили угорців-завойовників, «від яких походить нація Чаків». За його оповіданням, «Сабольч, людина великої доблесті, оглянув місце вздовж Тиси, і коли він ближче познайомився з його перевагами, він вважав, що воно буде особливо придатним для будівництва замку. Ухваливши рішення разом зі своїми товаришами, він разом із зібраними невільниками викопав великий рів і наказав побудувати дуже міцний земляний замок, який тепер називається Сабольч» (переклад Ласло Веспремі). За з Анонімом, з боку Таса Сабольч захопив Сатмар і розташований у невідомому місці замок Шарвар, потім вони просунулися до воріт Месесі, а на зворотному шляху перетнув дорогу Дорогма. У своїй розповіді князь Золта пізніше назвав Сабольча одним із ватажків армії, посланої проти німецького короля Оттона I.
Його роль[ред. | ред. код]
На основі неодноразово суперечливої інформації, що збереглася в Діях, дослідники ведуть гострі дискусії щодо ролі Сабольча. Проблема ускладнюється тим, що його ім'я не збереглося в жодному іноземному джерелі, його згадують лише середньовічні угорські автори.
Було звичайною практикою авторів Дій виводити історичні події з топонімів. Так, будівництво замку Чака було пов'язане з Сабольчем через нібито існуючу традицію походження династії Чаків, тоді як Сабольч-засновник замку ототожнювався із Сабольчем Аноніма. Достовірність даних значно підривається археологічними дослідженнями, які свідчать про те, що будівництво ранніх земляних замків можна датувати останньою третиною Х століття, тобто періодом значно пізнішим від завоювання.[1]
Сумнівно також, що батьком Сабольча був Елод, його ім'я значна частина дослідників вважає псевдонімом, який прикриває значення «родоначальник, предок». Інші припущення пов'язують ім'я Előd зі словом «передова гвардія» і вважають його вождем племені, яке відіграє таку роль у військовому порядку. Не можна чітко довести, що Сабольч жив під час завоювання, список лідерів, складений у найдавніших Діях, також містить імена кількох осіб (Булчу, Лел), які жили у другій третині Х століття.
Його нащадки[ред. | ред. код]
І Анонім, і автор Угорських дій зберегли традицію, що Сабольч був родоначальником роду Чаків. Відповідно до загальних звичаїв, рід був названий на честь предка, який поміщається в епоху святого Іштвана, в цьому випадку Чака, який, зга Анонімом, був онуком Сабольча.
Історичні думки[ред. | ред. код]
Дьордь Дьорфі вважав, що після смерті Арпада на посаді великого князя його змінив Сабольч, якого він вважав племінником останнього.[3] Його думка не підтверджується джерелами, за Костянтином VII Багрянородним, нинішні князі походили з нащадків Арпада. Використовуючи невизначені генеалогічні дані, знайдені в Діях, і проєктуючи умови після 1000 року, в часи Арпада століттями раніше, неможливо зробити певні висновки про особу Сабольча.[4]
Радикальну позицію зайняв Дьюла Крісто, за яким Сабольч був вигаданий гестистами з місцевих імен, а насправді угорського лідера з таким іменем не було.[5] Однак слід зазначити, що жодна з двох оповідей не згадує вождя Сабольча у зв'язку з топонімом «Сабольч», а згадує «Чак вара» (Csákvár), у різних творах, у XI столітті. Вони також пишуть про традицію походження роду Чаків, засновану на пізніших гештальтах.
Його пам'ять[ред. | ред. код]
- Статуя Ньїредьгаза на фасаді ратуші Сабольч-Сатмар-Берег.
- Пам'ятник був встановлений поруч із замком Сабольч у 1996 році з нагоди тисячоліття.
- Статуя в Пуштабольчі. Робота скульптора Цілли Халассі, бронза, 2016 р.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bóna István: Az Árpádok korai várai. Debrecen, 1998.
- ↑ Szabolcs vezér-szobor, Szabolcs-Szatmár-Bereg megye, Szabolcs, Petőfi utca. Процитовано 17 березня 2021.
- ↑ Györffy György: István király és műve 33-34. Budapest, 1983.
- ↑ Tóth Sándor László: A magyar fejedelmi méltóság öröklődése. Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominatae. Acta Historica 83. 3-9.
- ↑ Kristó Gyula: Szabolcs vezér. A Nyíregyházi Jósa András Múzeum Évkönyve 43., 265—270. 2001.
