Савченко Степан Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Степа́н Володи́мирович Са́вченко (1889, Чернігівщина - 1942, Ташкент) - український літературознавець доби Розстріляного відродження; перекладач-франкофон, етнограф.

Біографія[ред. | ред. код]

Родом з Чернігівщини. Закінчив Київський університет (1913), з 1917 його викладач, з 1925 професор романської філології, з 1933 - керівник катедри.

Праці:

  • «Русская народная сказка» (1914),
  • «Происхождение романских языков» (1916),
  • «Шевченко і світова література» (1939).

Також статті і передмови до видань творів Анатоля Франса, Ж. Бедьє, Ромена Ролляна, Бляско Ібаньєса та інших.

Редактор 10-томового видання творів Ґі де Мопасана українською мовою (1927–1930), збірнику перекладів «Французької класики XVII століття» (1931).

Дописував до журналу УАН «Етнографічний вісник».

Помер на примусовій евакуації у Ташкенті.

Література[ред. | ред. код]