Савчук Микола Панасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мико́ла Пана́сович Савчу́к (4 (16) грудня 1899(18991216), с. Зубівщина, Ізяславського повіту Волинської губернії, нині Славутського району Хмельницької області16 лютого 1976, Одеса) — український зоолог. Ректор Одеського університету (сьогодні - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1939-1948), міністр освіти УРСР (1948-1949). Доктор біол. наук; професор (1937), член-кореспондент АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1965), 2 ордени Трудового Червоного Прапора, медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.».

Біографічні дані[ред.ред. код]

М. П. Савчук народився в с. Зубівщина Ізяславського повіту Волинської губернії (нині Хмельницька область), в селянській родині. Закінчив двокласне початкове училище, пізніше займався самоосвітою. Після 1917 р. закінчив короткострокові педагогічні курси.

З 1918 р. почав педагогічну діяльність учителем сільської школи, а пізніше працював на телеграфі в Шепетівці. У 1925 р. завідував семирічною школою, а в 1926 р. – інспектором Шепетівського окружного відділу народної освіти.

У 1927 р. М. П. Савчук вступив до Одеського ІНО, на історичний факультет, який закінчив у 1930 р. У 1931 р. екстерном складає іспити за біологічний факультет та вступає до аспірантури Одеського Науково-дослідного інституту біології.

У 1930-1934 рр. М. П. Савчук працює викладачем філософії в одеських інститутах: медичному, технологічному інституті консервної промисловості, сільськогосподарському. З 1934 р. починає роботу в ОДУ спочатку асистентом, а після захисту дисертації на звання кандидата біологічних наук (1935 р., керівник проф. Д. К. Третьяков) – доцентом кафедри зоології безхребетних. В 1937 р. М. П. Савчук стає професором та завідувачем кафедри, одночасно керує кафедрою філософії Одеського технологічного інституту консервної промисловості (1937-1939).

В кінці 1937 р. М. П. Савчука призначено виконуючим обов’язки ректора та проректором з учбової роботи Одеського державного університету. Ректором стає в вересні 1939 р. Організаторські здібності М. Савчука як ректора особливо яскраво проявилися під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки. Завдяки його енергії та цілеспрямованості вдалося організувати дві евакуації університету: першу – у Майкоп, де було проведено два випуски студентів (у 1941 та 1942 рр.), другу – в Байрам-Алі (Туркменія), де університет працював до 1944 р. Після повернення університету з евакуації було налогоджено швидке відновлення матеріальної бази, педагогічного та наукового потенціалу.

В липні 1948 р. М. П. Савчука обрано членом-кореспондентом АН УРСР. М. П. Савчук працював ректором ОДУ до 1948 р., коли його було призначено міністром освіти УРСР  (1948-1949).

В 1965 р. він був удостоєний звання заслуженого діяча науки України, відзначений двома орденами Трудового Червоного Прапору та медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.».

Помер М. П. Савчук в Одесі 16 лютого 1976 р.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Наукові інтереси пов’язані з зоологією безхребетних, проводив дослідження з експериментальної біології, особливо регенерації та трансплантації органів, розвитку організмів та експериментальній гельмінтології.

Наукову роботу М. П. Савчук почав під керівництвом професора Д. К. Третьякова. Його зацікавили закономірності регенерації тканини та органів безхребетних тварин. На базі власних експериментальних досліджень, він видав підручник “Розвиток тваринних організмів”, який на 30 років випередив появу синтетичної науки “біологія індивідуального розвитку”. Враховуючи відсутність вітчизняного посібника з мікротехніки, він випускає підручник “Праця з мікроскопом”, а дещо пізніше – підручник для студентів-біологів “Зоологія безхребетних”.

Другим напрямком наукових пошуків М. П. Савчука було вивчення проблем крайової паразитології. У другій половині 40-х рр. М. П. Савчук разом з доцентом М. І. Єгоровим довели на прикладі тутового шовкопряда, а потім разом з лекційним асистентом кафедри В. Д. Севастьяновим – на медоносній бджолі, що фітогормони стимулюють організм комах. Як голова Одеського відділення Українського товариства паразитологів, М. П. Савчук намагався об’єднати зусилля біологів, ветеринарів та медиків для пошуків засобів профілактики та боротьби з паразитами людини та сільськогосподарських тварин. З цією метою у 60-ті рр. М. П. Савчук домігся відкриття на базі університету біологічної наукової лабораторії.

В цілому П. Савчук автор близько 150 праць і статей, присвячених, головним чином, зоології безхребетних, також питанням експериментальної біології, зокрема регенерації та експериментальної гельмінтології.

Звання та нагороди[ред.ред. код]

Наукові праці[ред.ред. код]

  • До питання морфолаксису / Н. А. Савчук // Труды Одес. гос. ун-та. – 1934. – Т. 1. – С. 1-14.
  • Про життя частин тіла поза організмом / Н. А. Савчук // Труды Одес. гос. ун-та. – 1937. – Т. 2. – С. 121-127.
  • О регенерационной способности различных участков органа / Н. А. Савчук // Бюллютень экспериментальной биологии и медицины. – 1937. –  Т. 3, вып. 1.
  • О жизни части тела вне организма / Н. А. Савчук // Бюллютень экспериментальной биологии и медицины. – 1937. – Вып. 4.
  • О градиент-поле / Н. А. Савчук // Докл. Акад. наук СССР. – 1938. – Т. 20, № 9. – С. 699-703.
  • До питання про ранні стадії ембріонального розвитку курчат / Н. А. Савчук // Доп. Акад. наук УРСР. – 1956. – № 1.
  • Ембріологія : учб. посіб. / Н. А. Савчук. – Одеса, 1959.
  • Імунітет і довголіття / Н. А. Савчук // Праці Одес. держ. ун-ту. Сер. біол. – 1962. – Т. 152 : Наук. проблеми імунології, вип. 10.
  • Зоологія безхребетних: підруч. / Н. А. Савчук. – 2-е доп. вид. – Київ : Рад. шк., 1965.
  • Об очагах трихинеллеза на территории Одесской области. Ч. 1 / Н. А. Савчук // Проблемы паразитологии. – К., 1969.

Література[ред.ред. код]