Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
ПНПУ імені К. Д. Ушинського
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, герб2.jpg
Одеса 1158052.JPGГоловний корпус
Одеса
Тип національний університет
Країна Україна
Розташування Одеса
Гасло GLORIA ET HONOR TIBI, MAGISTER!укр. Слава та честь тобі, учителю!
Засновано 1817
Акредитація IV  рівня
Ректор Чебикін Олексій Якович
Студентів 6263
Докторів 53
Професорів 52
Випускники :Категорія:Випускники Одеського педагогічного університету
Адреса вул. Старопортофранківська, 26, м.Одеса, 65020, Україна
Сайт www.pdpu.edu.ua
CMNS: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського на Вікісховищі

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (до 29 вересня 1994 року: Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського) — один із провідних вищих навчальних закладів на півдні України у місті Одеса у формуванні системи освіти регіону, розвитку наукових досліджень у галузі педагогіки, психології, історії, філософії та фундаментальних наук.

Загальна інформація[ред.ред. код]

За видатні заслуги в підготовці педагогічних кадрів у 1945 році Постановою Уряду України інституту було присвоєно ім'я видатного вченого-педагога — Костянтина Дмитровича Ушинського, а в 1970 році цей вищий навчальний заклад (ВНЗ) нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.

29 вересня 1994 року Постановою Кабінету Міністрів України на базі створено Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, який першим з педагогічних вузів України був прийнятий 2 жовтня 1996 року до Асоціації Європейських Університетів (CRE).

У 2005 році університет внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, а в 2006 році університет набув членство у Східноєвропейській асоціації університетів (EEUN), а ректор О. Я. Чебикін — призначений координатором цієї організації від України.

За рейтингом Міністерства освіти і науки України університет входить до трійки лідерів серед вищих навчальних закладів України педагогічного та гуманітарного профілю. За роки існування в його стінах пройшли підготовку та підвищили кваліфікацію майже 100 тисяч фахівців різних спеціальностей, з яких понад 2000 стали заслуженими діячами у різних галузях науки, культури, освітньої діяльності та спорту, а також відмінниками освіти України.

За роки існування в його стінах пройшли підготовку та підвищили кваліфікацію майже 100 тисяч фахівців різних спеціальностей, з яких понад 2000 стали відмінниками освіти України.

29 вересня 1994 року Постановою Кабінету Міністрів України на базі Одеського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського створено Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського.

Університет акредитований у повному обсязі за IV рівнем акредитації і здійснює підготовку педагогічних працівників за багатоступеневою системою бакалавр, спеціаліст, магістр.

Ректором університету є доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України, Заслужений діяч науки й техніки України — Олексій Якович Чебикін.

Основною метою університету є підготовка кваліфікованих фахівців для забезпечення системи освіти Південного регіону вчителями, вихователями, психологами тощо.

Запорукою ефективності такої роботи є його науково-педагогічний потенціал, усталені традиції, а також оновлення та впровадження прогресивних технологій навчання.

До структури університету входять сім інститутів: мистецтв; фізики та математики; фізичної культури та реабілітації; психології; мов світу; початкової та гуманітарно-технічної освіти; дошкільної та спеціальної освіти; факультети: художньо-графічний; музичної освіти; фізико-математичний; фізичного виховання; фізичної реабілітації; психологічної освіти; історико-філософський; іноземних мов; української філології; початкового навчання; дошкільної педагогіки та психології; працюють підготовче відділення та факультет післядипломної освіти, Одеський педагогічний коледж; Білгород-Дністровське педагогічне училище; Балтське педагогічне училище; Одеський професійний ліцей сфери послуг, Балтський та Кременчуцький навчально-консультаційні центри; Севастопольський навчально-консультаційний пункт, Методичний центр художнього та естетичного виховання дітей та молоді; понад 40 гімназій, шкіл, дошкільних закладів регіону, що утворюють педагогічний комплекс та складають його експериментальні майданчики.

Університет здійснює підготовку фахівців з 7 напрямів за 18 спеціальностями. Контингент студентів становить майже 7 тис. осіб (з них на денній формі навчання — 3391, на заочній — 3239). За рахунок коштів державного бюджету навчається 3354 студентів (денна форма навчання — 2520, заочна — 834), за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб — 3274 студенти (денна форма навчання — 871, заочна — 2403).

На 39 кафедрах працюють 489 викладачів, а також учені, запрошені із зарубіжних країн, інститутів НАН та АПН України.

Наукові школи академіка А. М. Богуш, академіка О. Я. Чебикіна, член-кореспондента АПН України Р. Ю. Мартинової, професорів А. Р. Гохмана, Д. З. Арова, Р. І. Хмелюк, Г. М. Губреєва, А. Ю. Ківа, що склалися в університеті, широко відомі в Україні та за кордоном своїми досягненнями в галузі педагогіки, психології, фізики, математики. Ці школи визнані за міжнародними показниками. В межах цих шкіл проводиться підготовка аспірантів за 37 спеціальностями, докторантів за 9. В університеті функціонують три спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за 7 науковими спеціальностями. За останні роки захищено 13 докторських та 151 кандидатську дисертацію.

Наукові розробки проводяться у плідній співпраці з ученими США, Канади, Ізраїлю, Франції, Нідерландів, Молдови, Німеччини, Іспанії, Мексики, Росії в межах спільних договорів, проектів та підтримки фондів, програм, зокрема «Відродження», INTAS, CDRE, DAAD, за рахунок держбюджетного фінансування і власних коштів університету. Щорічно МОН України на підставі експертизи визначає 3-5 наукових розробок учених університету, які мають світовий рівень. Науковці університету беруть активну участь у виконанні державних програм Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, АПН України, НАН України, Одеської обласної державної адміністрації («Регіональна ініціатива»). Університет має стратегічний план розвитку, який передбачає оптимізацію тематики наукових досліджень з метою вирішення актуальних проблем, пов'язаних з підготовкою сучасного вчителя, відкриття нових спеціалізованих вчених рад з правом захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Університет пройшов атестацію з питань наукової та науково-технічної діяльності й отримав вищий рівень категорії «А» та визнаний найкращим у цьому напрямку серед педагогічних вищих навчальних закладів України.

Університет підтримує постійні зв'язки з академічними установами НАН та АПН України, провідними ВНЗ на підставі 20 договорів про співпрацю.

Наслідком творчих досягнень останніх п'яти років є видання 3926 наукових праць, серед яких 49 монографій, 260 підручників і навчальних посібників, 497 студентських публікацій. За сприянням університету щороку проводяться від 10 до 20 міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій, видаються наукові журнали «Перспективи», «Наукове пізнання: методологія та технологія», «Науковий вісник», «Виховання і культура», «Наука і освіта» та ін.

Університет акредитований і рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України внесений до Державного реєстру навчальних закладів України з ліцензією на право освітньої діяльності за IV рівнем акредитації. У 2009 університету надано статус національного наказом призидента України Віктором Ющенком.

Структура університету[ред.ред. код]

Відокремлені структурні підрозділи університету:

  • Балтський навчально-консультаційний центр (Одеська область)
  • Одеський професійний ліцей сфери послуг
  • Одеський професійний ліцей технологій та дизайну
  • Методичний центр художньо-естетичного виховання дітей та молоді

Університет координує діяльність Південноукраїнського навчального комплексу «ПЕДАГОГ», а також співпрацює з іншими установами:

  • Одеським педагогічним коледжем;
  • Балтським училищем;
  • Білгород-Дністровським училищем;
  • Барським гуманітарно-педагогічним коледжем ім. М. Грушевського Вінницької області;
  • Уманським гуманітрано-педагогічним коледжем ім. Т. Г. Шевченка;

ПНК «Педагог» об'єднує понад 90 загальноосвітніх державних та приватних шкіл, ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів та інтернатів, а також інших установ Одеської, Запорізької, Вінницької областей та АР Крим.

Видатні вчені університету[ред.ред. код]

Педагоги

  • Я. Б. Резнік — перший доктор педагогічних наук в Україні;

Психологи

  • С. Л. Рубінштейн, член-кор. АПН
  • В. І. Войтко;

Математики

  • М. С. Бродський, лауреат Державної премії
  • Ф. Р. Гантмахер, член-кореспондент АН СРСР
  • М. Г. Чеботарьов, К. М. Щербина, Ю. П. Гінзбург та інші;

Фізики

М. Л. Базилевич та лауреат державної премії Е. А. Кирилов астроном — лауреат премії ім. Ф. А. Бредіхіна О. І. Казимірчак-Полонська;

Історики

  • Є. Н. Щепкін та академік АН УРСР М. Є. Слабченко;

Біологи

  • академік АН УРСР Д. К. Третьяков;
  • член-кореспондент АН УРСР Д. О. Свіріденко;

Філологи

Р. М. Волков, С. С. Дложевський;

Поети та письменники

В. А. Бердшадський, А. Ш. Губерман, В. І. Іванович, С. І. Олійник, Є. С. Кравченко, І. А. Луценко;

Художники

  • заслужений художник України А. І. Лоза
  • народний художник України П. А. Злочевський

Спортсмени

  • олімпійські чемпіони: М.Ніколаєва, Г.Мондзолевський, Є.Лапинський, В.Михальчук, Я.Железняк, С.Петренко, Н.Олізаренко, О.Соколовська, Г.Авдєєнко, В.Петренко, Е.Сибіряков, М.Мільчев, Ю.Білоног, Д.Алексеєв, С.Демчук

Деякі відомі випускники[ред.ред. код]

Кампуси і корпуси[ред.ред. код]

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського успадкував найкращий досвід професійної педагогічної підготовки навчальних закладів, що діяли в м. Одесі у XIX ст.

У 1870—1990 рр. парна сторона Старопортофранківської вулиці по обидва боки нинішнього головного корпусу університету — тоді Другої чоловічої гімназії — стає немов би епіцентром престижних міських педагогічних і навчальних закладів середнього рівня. Тут розташувалася Друга жіноча гімназія, Міське дівоче училище і Шестикласне училище Ефрусі. В інших будівлях по парній стороні Старопортофранківської, які нині займають підрозділи університету, були розташовані інші установи. Так, нинішній корпус наукової бібліотеки університету був зведений у 1890 році за проектом архітектора О. Й. Бернардацці для Міщанської управи (вул. Старопортофранківська, 36). У той же період до північної стіни Міщанської управи були добудовані будівля інвалідна Міщанської управи (1890 р., архітектор Ю. М. Дмитренко), а також будівля Народного училища (1910—1914 рр., архітектор Ф. А. Троупянський), у приміщеннях яких наразі розташований інститут мов світу університету.

На початку вул. Старопортофранківської (буд. 2/4) у 90-х роках XIX ст. знаходився комплекс приміщень колишнього Народного училища, Ювілейної їдальні, Денного дитячого притулку, зведених за проектом архітектора Ю. М. Дмитренка (1890-ті рр.), у яких нині функціонує художньо-графічний факультет університету.

Пам'яткою архітектури першої половини ХХ ст. є також будівля гуртожитку № 1 університету, збудована за проектом архітекторів Ф. А. Троупянського, Н. М. Канівського, М. А. Каца у 1937—1939 рр.

Головний корпус університету наразі міститься на вул. Старопортофранківській, 26, у якому знаходиться ректорат та інститут фізики і математики. Будівля головного корпусу була побудована у 1896 році архітектором Д. Є. Мазировим, у якій на той час розмістилася Друга чоловіча гімназія. У цій будівлі навчалися: видатний учений, академік, Герой Радянського Союзу Отто Юлійович Шмідт (1901—1907 рр.), відомий український поет Степан Іванович Олійник (1929—1933 рр.); український поет і журналіст Д. П. Надеїн (навчався у 1929—1933 рр. і до 1941 р. працював); військовий діяч і письменник, Герой Соціалістичної Праці, генерал армії С. К. Цвігун. На фасаді головного корпусу також встановлені пам'ятні дошки випускникам університету — Героям Радянського Союзу — Коваленку Анатолію Яковичу, Моргуненку Володимиру Степановичу, Мусіну Василю Петровичу. На другому поверсі будівлі раніше знаходилась Миколаївська церква, що була вбудована у приміщення Другої чоловічої гімназії та освячена 28 вересня 1889 року. У середині ХХ ст. до будівлі головного корпусу університету був добудований третій поверх.

Академічне містечко «Фонтанське», що розташоване по вул. Фонтанська дорога, 4, включає територію та будівлі інституту психології, інституту фізичної культури та реабілітації, інституту мистецтв, а також відділення перепідготовки кадрів зі спеціальності «Психологія» факультету післядипломної освіти та роботи з іноземними громадянами. Зазначені навчально-наукові підрозділи університету розташовані в приміщеннях будівель колишнього Сергієвського артилерійського юнкерського училища), зведених після 1913 року під керівництвом військового інженера П. Е. Кошлича. На території академмістечка знаходиться пам'ятник доблесті російських воїнів — металева огорожа з стволів батарейних гармат, які брали участь у Русько-турецькій війні 1877—1878 рр., виготовлених на Обухівському заводі у Санкт-Петербурзі (архітектор Б. Едуардс, 1914 р.).

Інститут дошкільної та спеціальної освіти разом з факультетом післядипломної освіти та роботи з іноземними громадянами наразі займає приміщення будівлі по вул. Ніщинського, 1, а саме колишньої Свято-Олександрівської церкви при Інституті Шляхетних дівчат, перший камінь у фундамент якої був покладений імператрицею Олександрою Федорівною в 1828 р.

Інститут початкової та гуманітарно-технічної освіти університету розташований у сучасній 9-поверховій будівлі по вул. О. Невського, 39.

Ректори[ред.ред. код]

  • Абат Ніколь Шарль — директор Рішельєвського ліцею, керівник Педагогічного інституту (1817—1820 рр.)
  • Жиллє Ремі — директор Рішельєвського ліцею, керівник Педагогічного інституту (1820—1821 рр.)
  • Гейнлет-Йосиф Алоїз — директор Рішельєвського ліцею, керівник Педагогічного інституту (1821—1825 рр.)
  • Князь Шаховський — директор Рішельєвського ліцею, керівник Педагогічного інституту (1825 р.)
  • Орлай І. С. — директор Рішельєвського ліцею, керівник Педагогічного інституту (1826—1829 рр.)
  • Де Подзис та його дружина — очільники жіночого Шляхетного інституту (з 1805 р.)
  • Протасов Яків — керівник Міського жіночого училища (1817 р.)
  • Трачевський Олександр Семенович — директор Вищих жіночих курсів (1879—1880 рр.)
  • Ланге Микола Миколайович — директор Одеських жіночих педагогічних курсів (1903—1905 рр.); директор Одеських вищих жіночих курсів (1906—1908 рр.)
  • фон Штерн Е. Р. — директор Одеських вищих жіночих курсів (1908—1909 рр.)
  • Казанський О. П. — директор Одеських вищих жіночих курсів (1911—1912 рр.)
  • Мєліхов П. Г. — директор Одеських вищих жіночих курсів (1911—1912 рр.)
  • Шпаков О. Я. — директор Одеських вищих жіночих курсів (з 1913 р.)
  • Волков Роман Михайлович — директор Інституту народної освіти (1920—1922 рр.)
  • Самулевич Павло Олександрович — директор Інституту народної освіти (1922—1925 рр.)
  • Хайт І. О. — директор Інституту народної освіти (1925—1926 рр.)
  • Внуков Тіхон Миколайович — директор Інституту народної освіти (1926—1930 рр.)
  • Клочко Арсеній Порфірійович — директор Інституту соціального виховання (1931—1932 рр.)
  • Трачевський Ігнат Митрофанович — директор Педагогічного інституту (1933—1935 рр.)
  • Койнаш Іван Михайлович — директор Одеського педагогічного інституту (1935—1936 рр.)
  • Луньонок Арсеній Ануфрійович — директор Одеського педагогічного інституту (1936—1938 рр.)
  • Власенко Іван Олександрович — директор Одеського педагогічного інституту (1938—1941 рр.)
  • Путніков Іван Михайлович — з 05.07.1941 по 27.04.1945 рр. — директор Одеського державного педагогічного інституту
  • Власенко Іван Олександрович — з 27.04.1945 р. по 05.09.1964 р. — ректор Одеського педагогічного інституту
  • Симоненко Михайло Кондратійович — ректор Одеського державного педагогічного інституту (з 24.09.1964 р. по 13.12.1976 р.)
  • Захарченко Ігор Григорович — в.о. ректора (з 13.12.1976 р. по 05.02.1977 р.)
  • Петрович Віктор Бранкович — ректор з 03.02.1977 р. по 04.07.1984 р.)
  • Орищенко Володимир Григорович — з 05.07.1984 р. — в.о. ректора; ректор — з 29.12.1984 р. по 26.05.2003 р.
  • Чебикін Олексій Якович — в. о. ректора з 19.06.2003 р.; з 30.09.2003 р. — ректор.

Почесні професори та доктори[ред.ред. код]

  • Кремень Василь Григорович — доктор філософських наук, професор.
  • Андрущенко Віктор Петрович — доктор філософських наук, професор.
  • Амонашвілі Шалва Олександрович — доктор психології, професор.
  • Бєдний Григорій — доктор психологічних наук.
  • Карвовські Вальдемар — доктор психологічних наук, професор.
  • Лю Чжиган — доктор технічних наук, професор.
  • Токак Харун — письменник, відомий громадський діяч, співголова Платформи «Діалог Євразії».

Нагороди та репутація[ред.ред. код]

За даними наукометричної бази SCOPUS Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського посідає 29 місце серед 97 ВНЗ України, які підлягали оцінюванню. Станом на 06.04.2012 кількість публікацій становило 102, кількість цитувань — 388, індекс Хірша — 10. За рейтингом ВНЗ від ЮНЕСКО «Топ-200 Україна 2012» університет посідає 51 місце. За рейтингом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України — університет посів друге місце в групі із 31 педагогічного, гуманітарного університету та ВНЗ фізичного виховання і спорту на підставі опрацювання результатів діяльності й потенціалу 229 ВНЗ України за 2010—2011 навчальний та 2011 календарний роки.

Джерела[ред.ред. код]


Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.