Самбука (інструмент)
Самбі́ка, самбу́ка (грец. σαμβύκη, лат. sambuca) — античний струнний щипковий інструмент типу трикутної арфи, ймовірно, завезений до Греції з Близького Сходу. Більшість авторів описують самбіку як інструмент невеликого розміру з короткими (зазвичай чотирма) струнами високого регістру. Арістід Квінтіліан вважає самбіку «жіночим» інструментом: «Серед струнних <…> самбіка близька жіночій природі через своє низьке походження і через делікатність занадто високих звуків, які витягують на її коротких струнах»[1] . Про поширеність самбіки серед жінок побічно свідчить той факт, що і греки і римляни мали особливі слова для позначення професійних виконавиць — відповідно, дав.-гр. σαμβυκίστρια[2] та sambucistria[3] .
Найчастіше класичні автори (грецькі та римські) описують самбіку як певний різновид тригона (трикутної арфи). Специфічні конструктивні особливості самбіки та її лад на основі свідчень, що збереглися, виявити неможливо.
Інші значення терміна[ред. | ред. код]
Самбікою також (згідно з Афінеєм та іншими авторами) називалося облогове знаряддя, оскільки своєю формою (корабель + сходи + натягнуті канати) воно нагадувало однойменний музичний інструмент[4]. Вітрувію нагадав контури самбуки його знаменитий «світовий трикутник» (schema trigonii mundo). Наприкінці Відродження (1618) словом «самбука» (sambuca) назвав свій експериментальний клавікорд ботанік і освічений любитель музики Фабіо Колона.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ грец. ...ἐν τοῖς κατατεινομένοις τὴν μὲν λύραν ἔστιν εὑρεῖν πρὸς τὸ ἄρρεν ἀναλογοῦσαν διὰ τὴν πολλὴν βαρύτητα καὶ τραχύτητα, τὴν δὲ σαμβύκην πρὸς θηλύτητα, ἀγεννῆ τε οὖσαν καὶ μετὰ πολλῆς ὀξύτητος διὰ τὴν μικρότητα τῶν χορδῶν εἰς ἔκλυσιν περιάγουσαν. Aristides Quintilianus Mus. II,16.
- ↑ Див., наприклад, Atheneus Deipn. IV,14.129a; IV,14.175d.
- ↑ Наприклад, у Тита Лівія (Ab urbe condita 39.6) і Секста Помпея Феста (De verborum significatu).
- ↑ "Але є також інструмент облоги під назвою Samba, вид та пристрій, з якого описує батон у листі Атлактура «про знаряддя»… і самбікою називається, тому що коли він піднятий, контури з кораблем і сходи нагадують контури музичного інструмента. (Пир мудрецов XIV.34. Пер. Н. Голинкевича). У Витрувія (De archit. X,16.9).
Література[ред. | ред. код]
- Landels J. Ship-shape and sambuca-fashion // Journal of Hellenic studies 86 (1966).
- Thomas J. Mathiesen . Apollo's Lyre. Greek Music & Music Theory в Antiquity and the Middle Ages. Lincoln & London, 1999, pp.275-280.
- Самбюке / / Музичні інструменти. Енциклопедія. М., 2008, сс.492-493.
|
