Самовідданість
Самові́дданість — позитивна моральна якість особистості, що характеризує такі дії людей, які є актом самопожертвування — добровільно поступитися своїми особистими інтересами для блага інших, а інколи принесення в жертву навіть й життя заради інтересів інших людей, досягнення загальної мети в ім'я дорогих їм ідеалів.
Прояв цієї якості необхідний у виняткових обставинах, коли від людини вимагається перевищення міри своїх обов'язків, здійснюваних їм у повсякденному житті й у звичайних взаєминах між людьми, відмова від своїх законних (з точки зору даної спільноти) інтересів, аж до жертви життям.
Самовідданість є одною з важливих морально-психологічних чеснот для військовослужбовця. В умовах бойових дій вона проявляється в його здатності подолати страх, впевненості, активності та [[1]] дій, готовності свідомо пожертвувати власним життям заради виконання бойового завдання або порятунку життя товаришів.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- САМООТВЕРЖЕННОСТЬ
- Словарь по этике/Под редакцией И.Кона, 1981 г.[недоступне посилання з липня 2019]
- Самоотверженность и корысть
Література[ред. | ред. код]
- Радянська військова енциклопедія. «РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 232. — ISBN 00101-150. (рос.)