Моральна стійкість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стійкість (Витривалість, Сила духу) — (лат. Fortitudo) — моральна якість та одна з чотирьох кардинальних чеснот (за схемою Платона, Святого Амвросія та Томи Аквінського), виявляється у незламності та силі духу людини, групи, народу або держави.

Стійкість у біді[ред.ред. код]

Християнська концепція про стійкість[ред.ред. код]

Історія святого Йова показує, що страждання можуть бути саме божественним методом для того, щоб перевірити стійкість духу і непохитну віру.

Стійкість держави і народу[ред.ред. код]

Стійкість окремих складових моральних відносин знаходить відображення у звичаях, традиціях, ритуалах тощо. Моральна стійкість — природний ворог страху. Найважливішим джерелом високого морального стану є впевненість та оптимізм.

Мовна стійкість[ред.ред. код]

Див. Мовна стійкість

Мовна стабільність і мовна стійкість народу — різні речі. Втративши свою мовну стабільність, народ завдяки мовній стійкості може поступово повернути й свою мовну стабільність, навіть зміцнити її. Втративши мовну стабільність і не маючи або не виробивши мовної стійкості, народ може втратити навіть найста-більнішу і найвпливовішу, найпоширенішу свого часу у світі мову, про що свідчать долі таких колись поширених світових мов, як давньо-єгипетська, шумерська, аккадська (ассиро-вавилонська), хетська, що стали мертвими і тепер відомі лише з пам'яток. Свого часу академік НАН України Булаховський Леонід Арсенійович порівнював мови з валютою, оскільки оцінка мов за критерієм поширеності скидається на курс валют на світовому ринку. Зважаючи на це порівняння, можна сказати, що мовна стійкість народу, який випробовується на міцність, є начебто квінтесенцією мовної стабільності, її запорукою. Це той скарб, той золотий фонд, який, урештірешт, гарантує стабільність валюти.

Мовну стійкість народу живлять чотири головні джерела, що становлять доконечні умови його національного існування:

  • національна традиція (історична пам'ять);
  • національна свідомість та солідарність, що мають становити взаємопов'язану нерозривну пару;
  • національна культура, духовна і матеріальна;
  • національний мир і співробітництво з іншими етносами, що живуть на території відповідного народу, а також з іншими народами світу.

Щоб показати ворогові стійкість духу римлян, Гай Муцій сам поклав праву руку на вогонь світильника і спалив її, не вимовивши ні звуку. Приголомшені етруски відпустили Муція і зняли облогу. Пізніше на честь воєнних перемог Риму влаштовували грандіозні тріумфи, а полководці ставали об'єктом культу. Римський народ вважав себе обраним, а свою державу — однією з найвищих цінностей. На етапі імперії сформувався культ імператора як живого бога.

Символи стійкості[ред.ред. код]

Цитати про стійкість[ред.ред. код]

  • ''Тут Крішна Арджуні сказав: "Хто зневажив бажання, Хто, стійкість здобувши, заглибився у споглядання, В біді не здригнувся, згасив задоволення, спрагу, Хто пристрасть зборов і не знає ні гніву, ні страху, Не відає втіхи, ні горя, ні болю й тривоги — Такий от шукає до йоги прямої дороги. Стійкий, хто чуття від предметів чуття відвертає, Як тіло своє черепаха у панцир втягає. Для того, хто вищого прагне, зникають предмети, Лише залишається смак — пізнавати прикмети. Бгагавадгіта (Божественна пісня, з санскриту).
  • "''Безстрашність і стійкість, — вів Крішна, — у вивченні йоги, Жертовність і самовладання, подвижництво строге, Вгамованість, умиротворенність, м'якість, правдивість, Відреченість, скромність, незлобність і некорисливість, Терплячість, бадьорість, незламність, відсутність гордині.Бгагавадгіта (Божественна пісня, з санскриту).
  • Та стійкість, якою підтримує йога одвічно. Діяльність і силу чуття — це є стійкість саттвична. Ту стійкість, яка тільки користі й вигоді служить, Зови зацікавленою і шкідливою, мужній. Та стійкість, яка не освітлена сяйвом науки, Є темною стійкістю, повною страху і муки.Бгагавадгіта (Божественна пісня, з санскриту).
  • Велика це людина, що, впавши з вершини могутності, сміливо йде по рівній землі; велика й тим, що, пригнічена зливою лих, зносить тягар втраченої влади, не схиляючи голови і не змінюючись, а переможена лихом, гордо несе своє горе [927 — 933]. Різні сентенції. Феофан Прокопович. Філософські твори.

Див. також[ред.ред. код]