Самсонова Надія Василівна
| Надія Самсонова | |
|---|---|
| рос. Надежда Самсонова | |
| Ім'я при народженні | Надія Василівна Самсонова |
| Народилася | 26 квітня 1924[1]  Київ, СРСР |
| Померла | 9 січня 2010[1] (85 років) Москва, Росія |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Громадянство |  СРСР Росія |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1950) |
| У шлюбі з | Гурзо Сергій Сафонович |
| Діти | Sergey Gurzod і Наталія Гурзоd |
| IMDb | nm0760355 |
Надія Василівна Самсонова (рос. Надежда Васильевна Самсонова; нар. 26 квітня 1924, Київ, Українська РСР — пом. 9 січня 2010, Москва, Росія) — радянська кіноакторка.
Надія Самсонова народилася 26 квітня 1924 року в Києві. У 1950 році закінчила Всеросійський державний інститут кінематографії (ВДІК).
Визнана майстриня епізоду. Виконавиця гострих, екстравагантних ролей. Знялася в понад 200 фільмах. Серед найбільш помітних ролей: Бочкова («Воскресіння»), Базюкова ( «Тиха пристань»), Нателла Василівна («Салон краси»), Анеля Карлівна («Мій чоловік — інопланетянин»), в азербайджанському фільмі-опереті «Ромео, мій сусід» вона зіграла Стеллу, а в українській феєрії «Штепсель одружує Тарапуньку» — наречену Жозю.
Брала участь у дублюванні близько 800 фільмів.
У 1950-1980 роки Надія Самсонова працювала акторкою Театру-студії кіноактора. Також була у штаті кіностудії імені Горького.
У 1946 році Надія Самсонова одружилася з однокурсником Сергієм Гурзо (1926-1974). 2 листопада 1947 року народила близнят Сергія і Наталю, які стали артистами.
У 2002 році до свого прізвища додала прізвище чоловіка Самсонова-Гурзо. [2]
Надія Самсонова померла 9 січня 2010 року в Москві на 86-му році життя. Похована на Донському кладовищі. [3]
- 1950 — У мирні дні — медсестра Маруся
- 1952 — Ревізор — донька Земляники (немає в титрах)
- 1956 — Безпокійна весна — шоферка Маруся
- 1957 — Штепсель одружує Тарапуньку — наречена Жозя, модистка
- 1958 — Біля тихої пристані — Лариса Базюкова, дружина Арнольда
- 1959 — Люди на мосту — провідниця
- 1959 — Аннушка — продавчиня
- 1960 — Воскресіння — Євфимія Бочкова
- 1960 — Перше побачення — зла громадська діячка
- 1961 — Мишка, Серьога і я — сусідка адресата
- 1961 — Коли дерева були великими — буфетниця
- 1962 — Веселі історії — жінка з білизною
- 1963 — Королівство Кривих Дзеркал — принцеса
- 1963 — Ромео, мій сусід — Стелла
- 1964 — Хочете - вірте, хочете - ні... — Оперна співачка
- 1964 — Зелений вогник — продавчиня відділу подарунків в Салоні для молодят
- 1965 — Лебедєв проти Лебедєва — працівниця відділу кадрів НДІ
- 1966 — Поганий анекдот — Клеопатра Семенівна
- 1966 — Чорт із портфелем — відвідувачка
- 1968 — Золоте теля — Чеважевська
- 1968 — Щит і меч — фрау Вільма
- 1968 — Чоловіча розмова
- 1973 — Аніскін і Фантомас — сільська пліткарка
- 1974 — Юркові світанки — Анна Данилівна (мати Жені)
- 1975 — Це ми не проходили — Вероніка Олександрівна, вчителька літератури
- 1976 — Принцеса на горошині — головна фрейліна
- 1977 — Вусатий нянь — жвава бабуся
- 1980 — Історія одного потиличника — сусідка Козлова
- 1980 — Нічна подія — хвора в клініці
- 1980 — Огарьова, 6 — пограбована, у якої вкрали ікони
- 1981 — Все навпаки
- 1984 — Дуже важлива персона — мати нареченого
- 1985 — Салон краси — клієнтка Петра Максимовича
- 1987 — Крейцерова соната — стара кокетка в борделі'
- 1990 — Мій чоловік — іншопланетянин — Анеля Карлівна, мама Люсі
- 1 2 Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Надежда Самсонова-Гурзо: Живу любовью мужа // Экспресс газета
- ↑ САМСОНОВА Надежда Васильевна - Актёры <!-if()->- <!-endif-> - Актёры - Авторский сайт Алексея Тремасова. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 17 вересня 2019.
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Нормативний контроль |