Санкції проти Ірану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Санкції проти Ірану — міжнародні торговельні обмеження, які забороняють експорт до Ірану атомної, ракетної і значної частини військової продукції, прямих іноземних інвестицій в газову, нафтову і нафтохімічну промисловість Ірану, експорт продукції тонкої нафтопереробки, а також будь-які контакти з Корпусом вартових Ісламської революції, банками та страховими компаніями, фінансові транзакції і співпрацю з морським флотом Ірану[1]. Санкції проти Ірану введені за застосування ядерних технологій у військових цілях.

Причини введення[ред. | ред. код]

Санкції були введені США після ісламської революції 1979 року в Ірані і розширені в 1995 році переліком фірм, які контролюються іранським урядом. У 2006 році Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію 1996 з вимогою призупинити програму зі збагачення урану.

Резолюції Ради Безпеки ООН[ред. | ред. код]

Відміна санкцій[ред. | ред. код]

17 січня 2016 США та Євросоюз заявили про зняття санкцій проти Ірану[2]. Також були розблоковані близько $100 млрд в міжнародних та закордонних фінансових установах. Іран заявив про готовність експортувати 500 тис. барелів на добу з подальшим збільшенням експорту до 1 млн барелів. Цього ж дня для проведення переговорів з постачання нафти та розвитку двостороннього співробітництва до Тегерана прибули представники нафтових компаній Total і Shell прибули до для участі в переговорах.

Наслідки[ред. | ред. код]

Економічні наслідки[ред. | ред. код]

Політичні наслідки[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Зняття санкцій з Ірану з точки зору США видається нелогічним з двох причин:

  • 19 грудня 2015 Президент США Барак Обама підписав бюджет, який дозволяє експорт нафти з США. Таким чином, знімаючи санкції з Ірану США фактично створив конкурентні проблеми для власних експортерів[3];
  • через падіння цін на нафту видобуток нафти в США в другій половині 2015 року почав скорочуватись через нерентабельність — вперше за довгий час. Очевидно, що збільшення обсягів нафти на міжнародних ринках буде сприяти подальшому падінню цін і призводити до наростання проблем в нафтодобувній галузі США[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]