Свен Годвінсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свен Годвінсон
англ. Sweyn Godwinson
Народився бл. 1020
Помер 1052
Палестина
Країна Королівство Англія
Діяльність аристократ
Титул граф[d]
Конфесія католицтво
Рід Ґодвіни
Батько Годвін Вессекський
Мати Гіта Торкельсдоттір
Брати, сестри Леофвін Годвінсон[1], Гірс Ґодвінсон[1], Гарольд II[1], Вульфнот Ґодвінсонd, Тостіг Ґодвінсон[1] і Едіта Вессекськаd[1]
У шлюбі з Eadgifud
Діти 1 син

Свен Годвінсон (англ. Swegen Godƿinson; бл. 1020 — 1052) — державний діяч англосаксонської Англії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ерл[ред. | ред. код]

Походив з роду Ґодвінсонів. Старший син Ґодвіна, ерла Вессексу, та Ґіти Торкельсдоттір. Народився близько 1020 року.

У 1043 році Свен отримав титул ерла. Під його владою опинилися графства Герефордшир, Оксфордшир, Глостершир, Беркшир і Сомерсет. Основу володінь становили прикордонні з Вельсом англійські землі. Король Едуард Сповідник поставив перед Свеном завдання припинення набігів валлійців. З самого початку свого правління Свен встановив союзні відносини з Гріфіда ап Ллівелін, королем Гвінеда, що прагнув підпорядкувати собі всі валлійські королівства. У 1046 році Свен брав участь у вторгненні Гріфіда до королівства Дехейбарт.

Вигнання[ред. | ред. код]

Після повернення з походу Свен спокусив Едгіфу, абатису Леомінстерського монастиря, і утримував її у себе протягом року. Цей вчинок обурив короля Едуарда, який конфіскував володіння Свена і відправив його у вигнання. Той знайшов притулок в Данії при дворі свого стриєчного брата, короля Свена II. Проте незабаром, вчинивши якийсь злочин, Свен Годвінсон був змушений залишити Данію.

У 1049 році він спробував примиритися з англійським королем Едуардом, а коли це не вдалося, захопив і вбив одного з родичів короля, ерла Беорна. Засудження злочинів Свена було винесено на збори англійської знаті, яка проголосила його нідінгом (людиною без честі). Ця традиція мала скандинавські коріння. Надалі позбавлення титулів за порушення кодексу честі зборами рівних міцно увійшло в структуру англійського феодального права.

Повернення[ред. | ред. код]

Після свого осуду Свен втік до Фландрії. Втім уже в 1050 році під тиском батька Свена — Годвіна — Едуард Сповідник пробачив Свена і повернув йому володіння. Вже 1051 року Свен приєднався до заколоту свого батька проти короля, а після його поразки був змушений знову покинути країну, будучи засудженим на довічне вигнання.

До Англії він вже не повернувся: щоб відмолити свої гріхи, Свен пішки вирушив на прощу до Єрусалима. На зворотному шляху Свен Годвінсон помер. Смерть Свена зробила Гарольда, його молодшого брата, спадкоємцем величезних володінь їх батька і його впливу при дворі.

Родовід[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Frank Barlow The Life of King Edward Who Rests at Westminster Attributed to a Monk of Saint-Bertin, Clarendon Press. — 1992. — 2e éd. — ISBN 0-19-820203-2. (англ.)
  • DeVries Kelly The Norwegian Invasion of England in 1066. — Boydell Press, 1999. — P. 108—114. — ISBN 1-84383-027-2. (англ.)