Свиленград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Свиленград
болг. Свиленград
Країна Болгарія Болгарія
Область Хасковська область
Община Свиленград
Код ЕКАТТЕ 65677
Поштовий індекс 6500
Телефонний код 0379
41°46′08″ пн. ш. 26°12′06″ сх. д.H G O
Висота 56
Площа 79,686 км²
Населення 18 115 (2011)
svilengrad.bg
Відстань
До обласного центру
 фізична 56 км [2]
До Софії
 фізична 258 км [2]
Розташування
Свиленград. Карта розташування: Болгарія
Свиленград
Свиленград
Свиленград (Болгарія)
Мапа
Мапа
CMNS: Свиленград у Вікісховищі

Сви́ленград (болг. Свиленград) — місто в Хасковській області Болгарії. Адміністративний центр общини Свиленград.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 18 115 осіб.

Національний склад населення міста[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 14887 89,7%
цигани 1524 9,2%
турки 87 0,5%
інша 50 0,3%
не визначились 54 0,3%
Всього відповіли 16602

Розподіл населення за віком у 2011 році[4]:


Динаміка населення[5]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Svilengrad", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q10069502/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
  4. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
  5. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Свиленград, общ. Свиленград, обл. Хасково (болгарською) . Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.