Свиязьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Свиязьк
рос. Свияжск
Coat of Arms of Sviyazhsk (Tatarstan).png Flag of Sviyazhsk (Tatarstan).png
Герб села Прапор села
Sviyazhsk Ioanno-Predtechensky Convent 08-2016 img2.jpg
Храми Іоанно-Предтеченського монастиря
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Татарстан
Муніципальний район Зеленодольський район
Код ЗКАТУ: 92228000095
Код ЗКТМО: 92628477101
Основні дані
Час заснування: 1551
Статус села 1932
Населення 276
Поштові індекси 422520
Географічні координати: 55°46′20″ пн. ш. 48°39′35″ сх. д. / 55.77222222224977344° пн. ш. 48.65972222224977628° сх. д. / 55.77222222224977344; 48.65972222224977628Координати: 55°46′20″ пн. ш. 48°39′35″ сх. д. / 55.77222222224977344° пн. ш. 48.65972222224977628° сх. д. / 55.77222222224977344; 48.65972222224977628
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 70 м
Мапа
Свиязьк (Росія)
Свиязьк
Свиязьк

Свиязьк (Татарстан)
Свиязьк
Свиязьк

CMNS: Свиязьк на Вікісховищі

Свия́зьк (рос. Свияжск) — острів-село в Зеленодольському районі Татарстану, при злитті річок Свияги і Щуки.

Історія[ред. | ред. код]

Свиязьк заснований 24 травня 1551 року за Івана Грозного[1] на чуваській землі Шах-Алі. У 1551 році фортеця була зібрана за 4 тижні з деталей, заготовлених в районі Углича і сплавлених по Волзі.

Побудоване незабаром місто стало базою російських військ при облозі Казані в 1552 році. У середині XVI століття Свиязька фортеця перевершувала за розмірами території кремлі Новгорода, Пскова і навіть Москви. У 1719 року місто стає центром Свиязької провінції Казанської губернії, в 1781 році — повітовим містом Свиязького повіту Казанського намісництва (з 1796 року знову губернії).

У 1920–1927 роках місто було центром Свиязького кантону Татарської АРСР, а в 1927–1931 роках центром Свиязького району.

Побудова Свиязька. Фрагмент ікони
Герб Свиязька описує його історію

У 1918 році Свиязьк став одним з перших в країні місць радянських політичних репресій, коли за наказом військового комісара більшовицького уряду Троцького був розстріляний кожен десятий червоноармієць розквартированих на острові військових частин, які не зуміли вибити білочехів з Казані.

В 1957 році в результаті наповнення Куйбишевського водосховища Свиязьк опинився на острові.

Транспорт[ред. | ред. код]

До Свиязька можна дістатися річковим транспортом від річкового вокзалу міста Казані[2] .

В даний час Свиязьк розташований на острові, з'єднаному з берегом насипною греблею, по якій прокладена повноцінна автомобільна дорога.

Залізнична станція Свиязьк розташована за 6 км на захід від острова в селищі міського типу Нижні В'язові, з яким Свиязьк пов'язаний автомобільною дорогою, що проходить по дамбі.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Богородице-Успенський чоловічий монастир

Свиязьк — один з туристичних об'єктів Татарстану, що має цілий комплекс пам'яток:

  • Богородице-Успенський чоловічий монастир
    • Успенський собор (1556–1561)
    • Дзвіниця Микільської церкви (1556)
  • Свиязький Іоанно-Предтеченський монастир
    • Собор Богоматері Всіх скорботних Радості (1898–1906)
    • Сергіївська церква (кінець XVI — початок XVII століття)
  • Свиязький Троїце-Сергіївський монастир (недіючий)
    • Дерев'яна Троїцька церква (1551)
    • Церква Костянтина і Олени (XVI–XVIII століття)
  • Монастир Макарьєвської пустелі Свиязького заповідника на іншому березі Волги
  • Пам'ятник жертвам політичних репресій (двометрова стела з білого мармуру)

Діє Державний історико-архітектурний і художній музей «Острів-град Свиязьк»[3].

Примітки[ред. | ред. код]