Свято-Петро-Павлівський храм (Петропавлівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свято-Петро-Павлівський храм
Свято-Петропавлівський храм, Петропавлівка ззовні5.jpg
Тип споруди православний храм і Пам'ятка архітектури місцевого значення України
Розташування Flag of Ukraine.svg УкраїнаПетропавлівка
Архітектор Данилов Федір Івановичd
Початок будівництва 1876
Епонім Петро і Павло
CMNS: Свято-Петро-Павлівський храм у Вікісховищі

Свято-Петро-Павлівський храм — колишня культова споруда у селі Петропавлівка Вовчанської міської об'єднаної територіальної громади Чугуївського району Харківської області, пам'ятки архітектури місцевого значення.

Кам'яний однопрестольний храм був споруджений коштом графині Євдокії Василівни Гендрикової (уродженої Гудович) та парафіян за проєктом єпархіального архітектора Федора Івановича Данилова[ru] у 1876 році в хуторі Могилин. У двері храму була вмурована ікона святих Петра і Павла. У день відкриття храму хутір отримав нову назву — Петропавлівка[1][2].

Станом на 1904 рік, храму належало 33 десятини ріллі та 3 десятини присадибної землі. Храм мав 3242 парафіян, 1616 чоловіків та 1626 жінок. Мешкали вони у слободі Петропавлівка, хуторі Юрченков та селах Ганнопілля та Софіївка. Причт храму складався з священика, дяка та псаломщика, які мешкали у церковних будинках. До храму були підпорядковані чотири земських училища та одна церковно-приходська школа[3].

Місцевим священником був Іоан Гризодубов до його смерті у 1900 році. З 1901 року священником був Василь Зубарєв, який був законовчителем у всіх місцевих школах. Дияконом, з 1895 року був Павло Гревизирський. Вчителював у церковно-приходській школі та був законовчителем у Софіївському земському училищі. Церковним старостою з 1903 року був селянин Микита Лісовий, який у 1898 році був нагороджений похвальним листом[4].

Історик Антон Бондарєв так писав про храм: «І тільки величні стіни як і раніше красивого храму в Петропавлівці служать єдиним нагадуванням на Слобожанщині про колишню велич знатного і багатого роду Гендрікових»[5].

Рішенням Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 № 334 храм отримав статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 1883 від 04.06.2020 пам'ятці був присвоєний охоронний номер 7591-Ха[6].

Як культова споруда не використовується, знаходиться в аварійному стані.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Вовчанщина: особистості в історії та сучасності / Захаров І. — Харків : Золоті сторінки, 2019. — 256 с. — ISBN 978-966-400-501-9.
  • Парамонов А. Ф. Православные храмы Харьковской губернии 1681—1917 гг. : Альбом — каталог : [рос.]. — Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. — 333 с. — ISBN 978-966-8246-73-9.
  • Справочная книга Харьковской епархии : [рос.] / Самойлович И. — Харьков : Литография И.М. Варшавчика, 1904. — 472 с.