Севморпуть (судно)
| |
| Історія | |
|---|---|
 Росія
| |
| Назва: | Севморпуть |
| Отриманий: | 20 лютого 1986 року |
| Основні характеристики | |
| Водотоннажність: | 61880 тонн (літо)[1] |
| Довжина: | 260,30 м |
| Ширина: | 32,20 м |
Севморпуть — російське вантажне атомне судно, ліхтеровоз. Судно, побудоване на Керченському суднобудівному заводі «Залів» ім. Б. Є. Бутоми в 1988 році, є одним із чотирьох коли-небудь побудованих торговельних суден з атомним двигуном і, повернувшись до експлуатації у 2016 році після масштабного ремонту, єдине судно такого типу, яке залишилося в експлуатації станом на 2023[2].
Історія[ред. | ред. код]
Після Другої світової війни колишній Радянський Союз почав розвивати Північний морський шлях, щоб підтримати економічну експлуатацію величезних природних ресурсів північних регіонів. Амбітний план, ініційований XX з'їздом Комуністичної партії Радянського Союзу в 1950-х роках, призвів до будівництва потужних криголамів для супроводу вантажних суден у крижаних водах і продовження навігаційного сезону в Російській Арктиці[3][4]. Флагманом післявоєнного радянського криголамного флоту став перший у світі атомний криголам «Ленін»[5].
У той час, як численні військові кораблі та підводні човни були побудовані з ядерною морською силовою установкою, спроби використати майже необмежену дальність, яку забезпечує бортовий ядерний реактор для транспортування комерційних вантажів, були обмежені невеликою кількістю експериментальних прототипів[5]. Сполучені Штати побудували перше у світі торговельне судно з атомним двигуном, Savannah, переважно як технологічний демонстратор і посол мирного використання атомної енергії, а не як економічно життєздатне вантажне судно[6]. Подібним чином і західнонімецький Otto Hahn, і японський Mutsu мали бути дослідницькими кораблями та надавати досвід використання ядерної тяги; останній також ніколи не перевозив комерційних вантажів[7][8].
24 грудня 2023 року, російські ЗМІ з посиланням на пресслужбу глави МНС у Мурманській області, повідомили, що у Мурманську, біля причалу федерального державного унітарного підприємства "Атомфлот", на атомному криголам-контейнеровозі "Севморпуть" сталася пожежа[9].
Дивись також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Atomic lighter "Sevmorput". Rosatom. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 26 листопада 2011.
- ↑ Portnews (1 лютого 2023). Nuclear-powered container carrier Sevmorput to make two round voyages between Saint-Petersburg and the Far East in 2023. Portnews (англ.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Kitagawa, K. (2001), The Northern Sea Route - The shortest sea route linking East Asia to Europe (PDF), Ship & Ocean Foundation, ISBN 4-88404-027-9, архів оригіналу (PDF) за 19 July 2011
- ↑ Horensma, P (2005), The Soviet Arctic, Taylor & Francis e-Library, ISBN 0-203-16806-2
- ↑ а б Гражданские атомные плавсредства. Атомный эксперт (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
- ↑ Lange, Robie S. (August 1990). [[[:Шаблон:NHLS url]] Maritime Heritage of the United States NHL Theme Study – Large Vessels: N.S. Savannah Theme Study] (pdf). National Park Service. с. 17. Процитовано 5 грудня 2020.
- ↑ NS Otto Hahn - Germany's nuclear powered cargo ship. Radiationworks. Процитовано 5 грудня 2020.
- ↑ Container Ships And Bulk Tankers To Go Nuclear?. Handy Shipping Guide. 18 грудня 2010. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
- ↑ У російському Мурманську загорілося атомне судно. // Автор: Денис Попов. 25.12.2023, 01:05
|
