Сен-Фон – Балан (вінілхлоридопровід)
Сен-Фон – Балан (вінілхлоридопровід) — продуктопровід на сході Франції, яким транспортується сировина для виробництва полівінілхлориду у Балані (півтора десятки кілометрів на схід від Ліону).
В 1966 році у Балані почалось виробництво полівінілхлориду, потужність якого в середині 2000-х років зросла до 325 тисяч тонн (в порівнянні з первісними 24 тисячами тонн). Необхідний для полімеризації мономер вінілхлориду продукують на середземноморському узбережжі в Лавері та Фо-сюр-Мер (де неподалік розташовані піролізні установки – в тій же Лавері та Берре). До 2003-го його доправляли в Балан залізницею, проте таке транспортування великих об’ємів небезпечної хімічної речовини викликало занепокоєння у громадськості. З огляду на це організували нову логістичну схему, за якою мономер доправляють баржами по Роні в Ліон. Далі від терміналу в Сен-Фон його перекачують на розташований за три десятки кілометрів завод в Балані по трубопроводу довжиною 45 км з діаметром 150 мм.[1][2][3]
- ↑ Factory of the month. Arkema company at Balan in the Ain region. Successful reconversion from low density polyethylene to ethylene-vinyl-acetate copolymers (EVA) manufacture. ResearchGate (англ.). Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Maire, Alain (2011). Le transport par pipeline: aspects économiques et environnementaux (фр.). Editions TECHNIP. ISBN 9782710809531.
- ↑ J.-M. BRIGNON S. SCHUCHT S. SUREAU CHLORURE DE VINYLE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2021.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |