Перейти до вмісту

Середній Стіг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Середній Стіг — острів та урочище у середньому плині Дніпра на північ від Хортиці, нижче Дніпрогесу між островами Крісло Катерини та Похилим. Середній Стіг в давнину з'єднувався піщаною косою з Хортицею.[1]

У 1920-ті роки початі розкопки місцевим краєзнавцем з Кічкасу Г. Г. Мартенсом. У 1928 році археолог Андрій Добровольський виявив два культурні шари тимчасових стоянок людей кам'яної доби. Шари назвали Середній Стіг та Середній Стіг II. Перший (нижній) шар належить до неолітичної культури, а другий — до середньостогівської культури мідної доби, культури степової України. Вважається, що саме представники середньостогівської культури започаткували північноєвропейську расу кордидів.

Поселення датоване IV—II тисячоріччя до Р. Х. — І тисячоріччя по Р. Х. Померлих ховали у могилах, але не засипали зверху, а клали на бік та посипали охрою. Біля померлих клали посуд, їжу, статуетки людей та тварин.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сокур, Анатолій Федорович. Історія Хортиці. Середньостогівська культура. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017. [Архівовано 2017-09-27 у Wayback Machine.]