Сидор Андрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
протоієрей Андрій Сидор
Народився 29 вересня 1967(1967-09-29) (56 років)
с. Борятин, Львівська область, Україна
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання місто Горохів
Титул митрофорний протоієрей
Посада декан Горохівського благочиння, настоятель Свято-Вознесенського храму в Горохові
Конфесія Православна церква України
Діти священик Іван Сидор
Нагороди
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Орден Миколая Чудотворця (УПЦ КП)
Орден Миколая Чудотворця (УПЦ КП)

Андрі́й Петро́вич Си́дор (нар. 29 вересня 1967, с. Борятин) — український релігійний діяч, православний священнослужитель, митрофорний протоієрей, волонтер, з 1995 — декан Горохівського благочиння Волинської єпархії ПЦУ, настоятель Свято-Вознесенського храму в місті Горохові Волинської області.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 вересня 1967 року у селі Борятин Львівської області.

Закінчив Одеську духовну семінарію (1992) та Київську духовну академію (2003).

16 травня 1991 року рукопокладений у сан священика архієпископом Одеським і Ізмаїльським Лазарем (Швецем) у Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси.

У 1991—1992 роках — клірик Свято-Троїцького храму подвір'я Александрійського патріархату в Одесі, настоятелем якого був екзарх Александрійського патріархату єпископ Киренський Феодор (Хорефтакіс) — нині Папа і Патріарх Александрійський і всієї Африки.

З 7 жовтня 1992 року — настоятель Свято-Вознесенського храму в місті Горохові Волинської області, 5 липня 1995-го призначений деканом Горохівського благочиння Волинської єпархії ПЦУ[1].

Член волонтерського центру Горохова. 23 грудня 2014 року відправив на Донбас 3 тонни гуманітарної допомоги[2]. Неодноразово благословляв місцевих волонтерів перед відправленням у зону бойових дій[3].

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Людмила Михайлівна Сидор, діти — священик Іван Сидор — дзвонар Євромайдану, український церковний і громадський діяч, богослов, педагог, кандидат наук з богослів'я, викладач Київської православної богословської академії; штатний священик у трапезному храмі Софії Київської (Мала, Тепла Софія); секретар-референт Київської митрополії Української православної Церкви (ПЦУ), в.о. Голови Синодального видавничо-просвітницького управління; головний редактор журналу «Помісна Церква» (2019); диякон Андрій Сидор — співробітник прес-служби Київської митрополії Української православної Церкви; дочка Христина[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Протоієрей Андрій Сидор. pravoslaviavolyni.org.ua. Процитовано 12 січня 2021.
  2. Священики з Волині відвідали 40 блокпостів на сході України. Волинські новини. Процитовано 12 січня 2021.
  3. Чергова допомога для співвітчизників в зоні АТО. ФОТО. ВІДЕО | Управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації. agrovolyn.gov.ua. Процитовано 12 січня 2021.
  4. Влашинець, Леся (9 жовтня 2017). За отця Андрія Сидора моляться солдати і волонтери. www.volyn.com.ua (укр.) . Газета "Волинь". Процитовано 12 січня 2021.
  5. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»
  6. Владика Михаїл вручив орден батькові дзвонаря, що будив Майдан. Волинь24 (англ.). Процитовано 12 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]