Сизополь (фрегат, 1838)
 Фрегат «Сизополь», літографія з малюнка В. О. Прохорова
| |
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Севастопольське адміралтейство |
| Закладений: | 22 жовтня 1838 |
| Спуск на воду: | 4 березня 1841 |
| Потоплений: | 11 вересня 1854 |
| Перебудований: | 1851 |
| Доля: | затоплений на Севастопольському рейді навпроти Костянтинівської батареї під час залишення міста гарнізоном |
| Статус: | потонув |
| Основні характеристики | |
| Тип: | фрегат |
| Довжина: | 53,1 м |
| Ширина: | 13,5 м |
| Осадка: | 6,1 м |
| Екіпаж: | 418 осіб |
| Озброєння: | 54—60 гармат |
«Сизополь» — вітрильний 60-гарматний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на згадку про захоплення російськими військами 18 лютого 1829 року турецької фортеці Созополь загоном суден під командуванням контрадмірала М. М. Кумані.
Закладений у Севастополі 22 жовтня 1838 року, головний будівник — О. П. Прокоф'єв. Після спуску на воду 4 березня 1841 року увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[1].
В складі ескадр перебував у практичних плаваннях в Чорному морі в 1842—1845, 1847, 1849 і 1852 роках. У 1846, 1848 і 1850 роках виходив у крейсерство до кавказького узбережжя. У 1851 році зазнав тимберування[2][3]. В червні 1853 року перебував у плаванні з кадетами, у липні виходив у крейсерство до протоки Босфор. З 17 вересня до 2 жовтня у складі ескадри віцеадмірала П. С. Нахімова перевозив 13-ту піхотну дивізію із Севастополя в Анакрію, а потім повернувся до Севастополя[1].
Брав участь у Кримській війні. 7 листопада 1853 року в складі загону віцеадмірала Л. М. Серебрякова протягом двох годин бомбардував захоплений турецькими військами митний пост і укріплення Святого Миколая біля міста Поті, але атака сухопутних військ на укріплення не відбулася, і через шторм, який розпочався, фрегат змушений був відійти від берега. Під час бою втрати серед екіпажу склали дві особи вбитими, дві пораненими, а фрегат отримав п'ять пробоїн[1].
5 березня 1854 року прийшов до Севастополя із Сухум-Кале. У липні виходив у крейсерство біля входу на рейд. 2 вересня екіпаж фрегата увійшов до складу 36-го батальйону.
11 вересня 1854 року фрегат «Сизополь» був затоплений біля входу на рейд навпроти Костянтинівської батареї[3]. Після війни, під час розчищення Севастопольської бухти, корпус фрегата було підірвано[4].
- М. А. Власьєв (1842—1843);
- С. Г. Алексєєв (1844—1847);
- М. Д. Варницький (1948—1 січня 1848)[5];
- М. І. Казарський (1 січня 1848 — 1849);
- М. М. Соковнін (1850 року — 15 грудня 1852);
- І. Л. Стронський (15 грудня 1852 — 1853);
- Л. А. Бертьє-Делагард (1853—1854).
- У 2002 році в Україні було випущено поштові марки з фрегатом «Сизополь» і бригом «Персей» з серії «Суднобудування в Україні»[6].
- ↑ а б в Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 255. ISBN 5-203-01788-3.
- ↑ Капітальний ремонт дерев'яного судна. Часткова або повна заміна обшивки або накладення поверх неї нового шару дощок.
- ↑ а б Фрегат «Сизополь» (рос.). Черноморский флот. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Корабли и суда, затопленные в Севастопольской бухте в 1854—1855 годах (рос.). Крым сквозь время. 26 березня 2013. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 7 червня 2013.
- ↑ Высочайший приказ по Морскому ведомству от 1 января 1848. Российская Национальная Библиотека. № 4 (рос.). Санкт-Петербургские ведомости. 6 січня 1848.
- ↑ Карасюк, Дмитрий (2002). Фрегат «Сизополь» (рос.). Philatelia.Ru. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)