Поті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поті
ფოთი
Poti COA.jpg Flag of Poti.svg
Герб Прапор
Поті
Основні дані
Країна Грузія Грузія
Край Самеґрело-Земо Сванеті
Засноване VII ст. до н.е.
Населення 47 149 (2002)
Часовий пояс UTC+4
Географічні координати 42°09′00″ пн. ш. 41°40′00″ сх. д. / 42.15000° пн. ш. 41.66667° сх. д. / 42.15000; 41.66667
Карта
Поті (Грузія)
Поті
Поті

Поті (груз. ფოთი Poti) — місто в Грузії (Самегрело-Верхней Сванетії) в гирлі ріки Ріоні, порт на Чорному морі, залізнична станція. Поті знаходіться на Колхидской низовини. Місто займає площу в 69 кв. км.

Населення 47,1 тис. мешканців (2002).

Історія[ред.ред. код]

Античність[ред.ред. код]

Поті є спадкоємцем стародавнього антічного міста Фазіса. Воно було створено на річці Фазісі, де вона впадала в Чорне море в VII сторіччі до н. е.. і було одним з важливих портових міст. Вважається що місто засновали грецький колоністи з Мілету.

Археологія[ред.ред. код]

15-20 км на схід, в межі річок Ріоні і Хобі, були знайдений населених пунктів з кінці бронзового і раннього залізного упоху (Намарні, Дзігурі, Носірі, Сакіре, Ціва, Анакліа, Екі, Сенакі, Ергета, Урекі і т. д.). У період з кінці бронзового і раннього залізного віку у цьому області прі досліджень Чорного моря була установлена, що був знижена рівень моря на декількох метрів (морська регресія).

Розташування міста Фазіс не знайшли навіть на сьогоднішній день, саме тому вчені і дослідники в'їдуть дебати по цій темі. місцезнаходження міста найбільш ясно було описано Страбон, він говорить, що місто знаходиться між морем, озером і річкою, таке описання підходе тільки под місто Поті, ця ідея має багато прихильників (Нугзар Надараіа, Цотне Мірцхулава). Фазіська Академія зробила велику роботу з точки зору історичного дослідження Фазіса. Г-н Цотне Мірцхулава (експерт ООН, відомий вчений) віданні журналі «Цотнеіделі», включив унікальні матеріали історії Колхіди, але на жаль, останні наукові та богословські книги озвучили розбіжності історичному місці знаходженняміста. У той же час треба звернути увагу що — долина Фазіса (Ріоні а не річкі Чороха), бере начало с горі Фасіс від цього і его старе ім'я — місто ФАЗІС.

Ця гіпотеза має багато противників. Наприклад, кандидат історичних наук. Археолог Г-н Гамкрелідзе яке спеціально вивчав місцезнаходження міста у гирлі Ріоні, говоріть, «класичного, елліністичного міста археологічно не доведено»[1].

Причому, тут не існує не тільки класичні но і елліністичні руїни будь якої грецької культури, і не можливо побачити ніякого впливу на життя населення. Гамкрелідзе пише — це факт, що до н. е. VIII—VI і до IV століття поблизу Поті і Колхіди будь яких великих змін в археологічній культурі не має (не спостерігалося у керамікі і металургійного виробництві, архітектурі, ідеології або похоронних церемоній. На місцевої громаді які жив тут, здається ніякого впливу грецькою культурі на населення не був). Він приходить до висновку, що якщо Фазіс це Поті тоді «так званий Велика грецька колонізація VIII—VII ст. не чіпали Фазіс». Пан Гамкрелідзе по археологічного матеріалу, заключає що до Поті ні торкнулася "так звана грецька колонізація «, ясно то, що Фазіс був заснований мілетелями і сам Фазіс був результатом грецької колонізації, але тому, що у Поті і біля нього не знайшли ніяких слідів цієї колонізації, це зайвий раз показує, що Фазіс треба шукати в інших регіонах, можливо, в гирлі річки Чорох, або більш на південь.

Слід зазначити, що археологічний матеріал, яких знаходили під землею у 6 м глибини під озером Палеастомі або в море, у Поті був знайдений п'ята античної чорно лакованої посуди IV століття і основа амфори (до н. е. III ст.) що і є найстарішим археологічним свідоцтвом. У Поті була знайдена Колхідские тетрі монети дідрахмі 2 шт V-го століття до нашої ери. На вулице першого травня в результаті геологічного буріння, 6 м завглибшки знайшли керамічні залишки Синопського типу II—I століття до н. е.».

Біля озера Паліастомі в одної селі, де була церква (IV—VIII Століття нашій ері), чия знаменита ікона «Паліастомської Богородиці» дійшов до наших днів і у Поті, біля Паліастомі знайшли церковну чашу з надписую на старогрузинському (мхедрулі), які знаходяться у Кутаїський Етнографічне музей (інв. '3788). Чаша і Ікона має грузинські надписи, що показує, що ця церква була під юрисдикцію Грузинської Церкви, а не грецької. Тому Гамкрелідзе сумнівається, що центром Фазіської Мітрополії (яка була під грецької юрисдикції) був місто Поті. Може бути, 4 єпархії Фазіської Мітрополії знаходилась не в районах західної Грузії, а як зазначив прославлений вчений Н. Адонц, у округу Трапезунда західне від долини річки Чорох.


  • Він був крайнє східне місто на узбережжі чорного моря.

На всіх європейських мовах від імені місто Фазіс іде найменування фазана —  pazianus, яку Аргонавти вивели у Європу.

  • Розвиток землеробства, рукоділля, кераміку, текстилю та інших галузей  зробив стародавний античне місто Фазіс торговельним та економічним центром Колхіди
  • Місто був також відомий своєю культурою. Тут функціонував риторична школа — Фазіська академія, де навчалися, як грузини так і греки вони вчили на обох мовах. Тут здобув освіту знаменитий грузинський філософ Іоанн Лаз, яке супроводжував Вченого Захарія Грузина у Константинополь до свого учня знаменитого філософа і богослова Петра Іберійського.

Ранні феодальні часи[ред.ред. код]

  • Місто Фазіс як «Поті» офіційної історичної літературі вперше згадує в VIII столітті вірменський історик Гевонд.
  • У Грузинських джерелах Поті вперше згадується в XI столітті, у пам'ятники «Життя Георгія Мтацмінделі». Де повідомляється, що Георгий Афонський з-за кордону в батьківщині повертався на човни з Самсуна до порту Поті. [1]
  • 14-е — 15 ст розташовувався в Поті генуезької торговельної фактор.

Середні століття, Османська імперія[ред.ред. код]

Вежа, Потіїської фортеці верхніх дві поверхі добудована прі Ніко Ніколадзе
  • Взяття турками Константинополья в історії Грузії відгукнулося трагічно.
  • З 1578 році Поті завоювали і окупували османи де османський гарнізон 62 років контролював порт Поті (османська назва Кале-Фаш).
  • У 1640 році князь Самегрело Леван Дадиани II і об'єднані військовий силі князівств відбили Поті і знищили замок, побудований jcvfyc.

але 1725 році Поті знову була захоплена османами посадив Пашу, була побудована нова фортеця і паші підпорядковувалось вся узбережжя Чорного моря, фортеця мала чотирикутну площу, котра мала 4 укріплений башти. Поті не втрачає свою значимість в торгівлі у інтересах Оттоманської імперії, і на упродовж XVIII столітті був головнім центром работоргівлі. Така ситуація, тобто Работоргівля поступово знижував економічний прогрес країни, І регресував міську життя. 1804 році в Поті з'являються перші російські солдати. У 1809 році у чолі князя Н. Дадіані грузіни вернули Поті, але Бухарестськими мирними договору в 1812 році, Російська імперія передав Поті Османської імперії. В 1828 приєднана до Росії. З 1858 року Кутаїської губернії.

Промисловість[ред.ред. код]

Машинобудування (суднобудування, судоремонт та ін.), харчова промисловість.

Культура[ред.ред. код]

Театр та краєзнавчий музей. Поблизу міста знаходиться оздоровчий курорт Малтаква.

Відомі люди[ред.ред. код]

Тут народилася радянська шахістка Нана Александрія.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. C. Гамкрелідзе, "Місце визначення та питання дефініції міста Фазіс " Іберія-Колхіда, Древногрузінська археологічна колекція наукових досліджень античності, 1,2003, геологорозвідувальні, добавка, IX, стор. 172

Посилання[ред.ред. код]


Грузія Це незавершена стаття з географії Грузії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.