Гармата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гармати цитаделі Батуринської фортеці
Гармата MK45 калібру 127 mm під час пострілу. Ескадрений міноносець типу «Арлі Берк», флот США.

Гарма́та (від пол. armata < італ. armata — «зброя»[1]) — тип артилерійської зброї, що відрізняється від інших представників ствольної артилерії, таких як гаубиця або мортира, більшим подовженням ствола, більшою початковою швидкістю снаряда, але меншим максимальним кутом піднесення. Умовною межею між гаубичним і гарматним стволом вважається його довжина. За сучасною класификацією, при довжині ствола менше 25 калібрів зброя класифікується як гаубиця, при більшій — як гармата. Класифікація гладкоствольної артилерії у XVII—XIX ст. була дещо інша: існували гармати з довжиною ствола 18-22 калібрів, гаубиці ж були ще коротшими (5-6 калібрів).

Основним призначенням гармат є вогонь за настильною траєкторією по об'єктах противника. Обстріл з гармат може вестися як із закритих позицій по неспостережуваних з вогневої позиції цілях таких як артилерійські батареї ворога, колони його військ на марші і в місцях зосередження, населені пункти), так і прямим наведенням — по танках, кораблях, фортифікаційних спорудах противника.

Історія[ред. | ред. код]

Попередником гармати вважається бомбарда, що використовувалась впродовж 14-16 століть.

Типи гармат[ред. | ред. код]

За призначенням:

За типом дії:

Останній із вказаних типів гармат є відносно новою розробкою. Вперше вона була випробувана на круїзному лайнері "Seabourn Spirit" у 2005р неподалік берегів Сомалі. Розробка американських військових досі не набула широкої популярності через високу вартість та сумнівну безпечність використання, однак неодноразово доводила свою ефективність при розгоні демонстрантів та стримування розлюченого натовпу. Система LRAD (Long Range Acoustic Device) також здатна передавати повідомлення на далекі відстані, що буде корисне в зонах стихійного лиха тощо. Перші прототипи гармати працювали на високому звуковому тиску (162 дБ на метр), що могло фізично нашкодити людині, одна зараз використовують моделювання звуку, що здатне викликати відчуття паніки без шкоди для організму. [2]

Спеціалізовані гармати на лафетах з круговим обстрілом і дуже великим кутом піднесення використовуються як зенітна зброя, призначена для боротьби з авіацією противника.

Іншим видом спеціалізованих гармат є протитанкові гармати (ПТГ), у яких невеликий кут піднесення, але дуже висока початкова швидкість снаряду — вони використовуються в основному для обстрілу прямим наведенням бронетехніки противника. Розміри і масу таких гармат прагнуть зробити якомога меншими, щоб полегшити їх транспортування і маскування на місцевості. В наш час[коли?] у зв'язку з вдосконаленням авіації і ракетних озброєнь, протитанкові і великокаліберні неавтоматичні зенітні гармати переважно замінені на інші засоби боротьби з броньованими і повітряними цілями.

В даний час у зв'язку з удосконаленням авіації і ракетних озброєнь, протитанкові і великокаліберні неавтоматичні зенітні гармати значною мірою заміщені іншими засобами боротьби з броньованими і повітряними цілями. Однак порівняльна простота обслуговування і бойового застосування, а також невисока собівартість знаряддя і боєприпасів сприяють збереженню гармат у військах.

Виробництво[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

За часів СРСР на території України попри серійне виготовлення бронетехніки — танків та самохідних артилерійських установок, виготовлення стволів до їх гармат налагоджене не було, і вони надходили з території сучасної Росії[3].

З отриманням у другій половині 90-х років великого замовлення від Пакистану на виготовлення танків Т-80УД/Т-84 постала нагальна проблема у гарматах до бойових машин. Росіяни, що були конкурентами українського танку на тендері для Пакистану навідріз відмовились від постачання танкових гармат та цим намагались зірвати виконання українськими підприємствами іноземного замовлення. Але тоді силами вітчизняних заводів ця проблема була вирішена — на ПАТ «Сумське НВО» було налагоджено виробництво гладкоствольних стволів до 125-мм танкових гармат КБА-3, а їх збирання з виробництвом решти деталей здійснювалось на ДП «Завод імені В. О. Малишева»[3].

Основний бойовий танк БМ «Оплот» має гладкоствольну танкову гармату калібром 125-мм

Після отримання замовлення на 49 бойових машин «Оплот», знову постала потреба у виробництві гладкоствольних танкових гармат. На цей раз виготовлення стволів освоїв «Краматорський завод важкого верстатобудування»[3].

З початком росісько-української війни, на цьому ж підприємстві було значно розширено номенклатуру — тут розпочали виготовляти стволи до мінометів, а у 2018 році саме це підприємство представило колісну 155-мм самохідну артилерійську установку «Богдана», ствол до якої вже був нарізним[3].

Всі ці стволи підприємство виготовляє на обладнанні власного виробництва. Зокрема на спеціальному нарізному верстаті з цифровим програмним керуванням КЖ 1975Ф3. Цей верстат призначений для нарізання внутрішніх профілів гвинтового каналу ствола з перемінним чи постійним кутом підйому у 10°[3].

Як видно з характеристик верстату на цьому верстаті можуть виготовлятись стволи калібром від 80 до 205 мм та довжиною до 10 000 мм. Тобто на ньому можливе виробництво гармати калібром 155-мм та довжиною у 40 калібрів, що в метровому значенні — 6200 мм[3].

Також на цьому обладнанні можна виготовляти стволи майже всіх наявних на озброєнні української армії артилерійських систем, наприклад ствол до 152-мм гармати 2А36 «Гіацинт-Б» разом з дульним тормозом має довжину у 53 калібри — 8197 мм[3].

Винятком є самохідна артилерійська система 2С7 «Піон» калібром 203 мм та стволом завдовжки у 55,3 калібрів — 11 226 мм[3].

Кам'янець-Подільське Державне підприємство «Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки“», що спеціалізується на виробництві стрілецького та артилерійського озброєння налагодило серійне виробництво 30-міліметрових автоматичних гармат ЗТМ-1 та ЗТМ-2[4]. Виробництво цих гармат також було налагоджене на заводах КБ «Артилерійське озброєння» та «Лорта».

Самохідна гаубиця «Богдана» має нарізний 155-мм ствол

Станом на вересень 2018 року в Україні уже було два підприємства, які опанували виробництво танкових гармат калібру 120- і 125 мм[5]. Одне з них, Краматорський завод важкого верстатобудування опанувало виробництво і 155-мм стволів для самохідної гаубиці «Богдана»[6].

В жовтні 2018 року на виставці «Зброя та Безпека 2018» було представлено нарізну гармату калібром 90-мм виробництва української корпорації «ТАСКО» ТСК-90. Гармата може бути встановлена на легку бронетехніку (БТР та БМП) або на бронекатери[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  2. Що таке акустична гармата і як вона працює?. Tokar.ua (uk-UA). 2018-08-27. Процитовано 2018-10-02. 
  3. а б в г д е ж и Редакція (2018-10-15). В Україні освоїли випуск верстатів для виготовлення стволів до гармат. Український мілітарний портал. 
  4. 30-мм автоматичні гармати ЗТМ-1 і 3ТМ-2. uos.ua. Процитовано 2015-09-05. 
  5. Про перспективи розвитку й модернізації бронетехніки. Ukrainian Military Pages. 2018-09-22. 
  6. Володимир ТКАЧ, Олексій ЛЕВКОВ. ТАК ОСЬ ТИ ЯКА, «БОГДАНО» // Defense Express. — 2018. — 1 жовтня.
  7. Корпорація «ТАСКО» представить 90-мм гармату ТСК-90. Ukrainian Military Pages. 2018-10-08. 

Посилання[ред. | ред. код]