Силікатна цегла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фасад з силікатної цегли

Силікатна цегла (біла) — цегла, яка складається із кварцового піску і вапна.

Виробництво силікатної цегли стало можливим після того, як було розроблено нові принципи виробництва будівельних матеріалів. В основі виробництва цегли закладено принцип автоклавного синтезу: 1 складових кварцового піску, 1 частина повітряного вапна і добавки. Далі все пресується сухим методом (таким чином створюється форма цегли) і проходить автоклавну обробку (дія водяної пари при температурі 170—200 °C та тиску 8-12 атм.). До цієї суміші також іноді додаються різні пігменти, щоб отримати цеглу різних кольорів.

Щоб силікатна цегла вважалася якісною, вона повинна мати деякі технічні характеристики. Наприклад, межа міцності силікатної цегли при стискуванні повинна бути не менша 15-20 МПа. Цей параметр в характеристиках цегли позначається буквою «М» з числом (межа міцності м150-м200). Він потрібний при будівництві, наприклад, із цегли м100 можна без хвилювань побудувати двоповерховий будинок, але з несучими конструкціями багатоповерхового будівництва це неможливо, оскільки дана цегла в якийсь момент просто зруйнується від навантаження.

Наступним параметром цегли є її середня густина. Вона не повинна бути меншою за 1300 кг/м. Також є параметр морозостійкості цегли. Це кількість заморозок і розмерзань цегли, які гарантовано витримає силікатна цегла. І останнім параметром йде температура використання: вона не повинна бути більшою 550 °C.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.