Синбірська провінція
Синбірська провінція — одна з провінцій Московського царства і з 1721 року Російської імперії. Центр — місто Синбірськ (з 1780 року Симбірськ)[1].
Історія[ред. | ред. код]
У 1708 році вийшов Наказ московського царя Петра I[2] про поділ Московського царства на 8 губерній. Синбірськ, як провінційне місто, разом з Симбірським повітом, зараховано до Казанської губернії. На допомогу воєводі (попри те, що військове керівництво Симбірською чертою було скасовано) було призначено обер-коменданта.
У 1716 році, замість обер-коменданта, до воєводи було призначено «товаришів»: 2 ландрата і 2 комісара. У 1719 році вони були замінені одним комендантом.
У 1721 році кількість товаришів збільшили і призначали: обер-ландрихтера з 5 асесорами. А 1722 року — 2 асесорами і 2 секретарями.
Синбірська провінція була утворена в 1719 році[3] в складі Астраханської губернії[4] з Синбірського повіту[5]. До складу провінції увійшли міста:
- Білий Яр,
- Яриклінськ,
- Юшанськ,
- Тагай,
- Уренськ,
- Карсун,
- Аргаш,
- Сурський Острог,
- Олексеєвськ,
- Самара (з повітом),
- Кашпір,
- Сизрань,
- Дмитриєвськ (нині Хвалинськ),
- Петровськ[6].
У 1728 році Синбірська провінція була повернута до Казанської губернії.
З 5 по 8 червня 1767 році Синбірськ відвідала імператриця Катерина II.
У 1774 році на території провінції проходило Селянська війна під проповодом Омеляна Пугачова, в околицях Базарного Уреня, загинув воєвода провінції Андрій Петрович Ричков[7].
У листопаді 1775 року поділ губерній на провінції було скасовано[8], що неофіційно продовжували існувати до 1780-их років.
За результатами реформи проведеної Катериною II, 27 грудня 1780 року, Синбірськ перейменовано на Симбірськ, а з Симбірської провінції було утворено Симбірське намісництво.
Воєводи і коменданти провінції[ред. | ред. код]
| Ф. І. О. | Чин, звання | період | Примітки |
|---|---|---|---|
| Бахмєтєв Іван Єфремович | обер-комендант | 1708 — 1712 | У 1708 р Синбірський повіт увійшов до складу новоствореної Казанської губернії |
| Мещерський Михайло Богданович[6] | князь, майор, воєвода | 1717 — 1719 | У 1717 р Синбірський повіт увійшов до складу Астраханської губернії. У 1719 р з Синбірського повіту утворена Синбірська провінція. |
| Кікін Іван Васильович | воєвода | 1719 | |
| Нєстєров Олександр Олексійович | підполковник, комендант | 1719 | |
| Обухов Федір Іванович | ассесор | 1720 — 1722 | |
| Хрущов Федір Федорович | стольник і воєвода | 1723 | |
| Толстов Борис Семенович | воєвода | 1729 | У 1728 р провінція повернута до складу Казанської губернії |
| Бєкєтов Опанас Олексійович | полковник, воєвода | 1729 — 1731 | У 1730 р місто Синбірськ згоріло[9] |
| Новіков Іван Васильович | статський радник, воєвода | 1731 — 1732 | |
| Нємков Іван Іванович | полковник, воєвода | 1733 — 1738 | |
| Волконський Григорій Григорович | князь, полковник, воєвода | 1740 — 1741 | У 1740 р місто згоріло |
| Соковнін Петро Олексійович | дійсний статський радник, воєвода | 1742 — 1746 | |
| Бєкєтов Опанас Олексійович | воєвода | 1751 — 1752 | |
| Ходирев А. А. | воєвода | 1752 | |
| Чернишов Петро Матвійович | полковник, комендант | 1766 — 1773 | |
| Ричков Андрій Петрович[7] | полковник, комендант | 1774 | Убитий під час Селянської війни 1773—1775 років, поблизу Карсун (у Базарному Урені) |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Іван Якович Насакін
- Андрій Симбірсикий
- Іван Іванович Дмитрієв
- Михайло Петрович Баратаєв
- Іван Никифорович Грязнов
- Іван Федорович Волков
- Петро Степанович Пасєвьєв
- Платон Петрович Бєкєтов
- Микола Михайлович Карамзін
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В 1780 году Синбирск был переименован в Симбирск.
- ↑ Указ Петра I «Об устройстве губерний и об определении в оныя правителей».
- ↑ Согласно указу Пётра I от 29.05.1719 г. «Об устройстве губерний и об определении в оныя провинции».
- ↑ Астраханская губерния была образована 22.11.1717 г., путем разделения Казанской губернии.
- ↑ С 1708 года по 1717 год Синбирский уезд входил в состав Казанской губернии.
- ↑ а б Подготовил Репьёв О. М. /. Симбирск провинциальный (ru-RU) . Улпресса. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ а б Рычков Андрей Петрович (1730—1774), сын Рычкова Петра Ивановича.
- ↑ Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 25 лютого 2020.
- ↑ «Историческое краеведение, учебное пособие для VII—IX классов общеобразовательных учреждений» — Ульяновск, 2000 г. стр. 61.
Література[ред. | ред. код]
- Мартинов П. Л . «Місто Симбірськ за 250 років його співіснування [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]», Симбірськ, 1898 р
- Яхонтов А. «Г. Симбірськ (1648—1898 г) [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.], Симбірськ, типо-літографія А. Т. Токарева, 1898 р»
- Репьйов О. М. «Симбирский край», Париж, 1935 р
- Масленицький Т. Г. «Топографічний опис Симбірського намісництва. 1785 р [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]»[1]
Посилання[ред. | ред. код]
- Т. Г. Мясленицький «Топографічний опис Симбірського намісництва. 1780 р.» [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- С. А. Тарханов «Зміна адміністративно-територіального поділу Росії за 300 років» [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- ulpressa.ru / Симбірськ провінційний / [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Симбирская губерния 1859 г. web.archive.org. 19 липня 2010. Архів оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 22 жовтня 2019.