Синдикат (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • Одна з форм монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції. Характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об'єднаних підприємств і, з другого, — втратою комерційної самостійності.
    Класичним прикладом є алмазний синдикат "Де Бірс", що зосередив у своїх руках реалізацію практично всіх, що видобуваються у світі, необроблених алмазів.[1]
  • У період непу в СРСР – об'єднання трестів певної галузі промисловості для планових закупок сировини, збуту виробів і т. ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Використано матеріали зі статті Синдикат в російській Вікіпедії