Синкопа (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синкоповані ноти

Синко́па (від грец. συνκοπε, буквально — скорочення) — зміщення акценту з сильної (або відносно сильної) частки такту на слабку. Суть синкопи — створення суперечності між реальними акцентами та метричною нормою, а також дисонансу, який вимагає «розв'язання», тобто повернення до звичного акцентування.

Синкопування — невід'ємний ритмічний елемент блюзу, джазу, деяких видів рок-музики та похідних стилів.

Джерело[ред. | ред. код]