Синтез Габрієля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Siegmund Gabriel3.jpg
Magnify-clip.png
Зігмунд Габрієль

Си́нтез Га́брієля — метод отримання первинних амінів з алкілгалогенідів (або інших галогенопохідних) реакцією із фталімідом калію. Дана реакція, відкрита у 1887 році німецьким хіміком Зігмундом Габрієлем[de] (1851—1924), має високі значення виходів і широко застосовується для отриманням амінів, діамінів, аміноспиртів, амінонітрилів та амінокислот.

Перебіг реакції[ред. | ред. код]

При взаємодії галогенопохідної та фталіміду калію за нагрівання (100—180 °C) утворюється N-заміщений фталімід, з якого, внаслідок гідролізу, утворюється цільовий амін:

Gabriel Synthese 1 Überblick.svg
де R — органічна частина (наприклад, алкіл), X — галоген

Для покращення кількісних характеристик реакції взаємодію проводять у неполярних апротонних розчинниках, наприклад, у диметилформаміді або краун-етерах.

Синтез Габрієля є версією класичного методу отримання амінів — реакції аміаку та галогенопохідних. Його суттєвою перевагою є повна відсутність побічних продуктів — небажаних вторинних і третинних амінів, які суттєво знижують вихід основної речовини.

Реакція протікає за механізмом SN2 і описується схемою:

Gabriel Synthese Verseifung.svg

Модифікації[ред. | ред. код]

Гідроліз фталімідного комплексу, як лужний, так і кислотний, протікає досить повільно, тому застосовуються інші способи його розкладання. Найбільш поширеною є процедура Інга — Манске, що полягає у розкладанні фталіміду гідразином (гідразиноліз) за незначного нагрівання:

Gabriel, Hydrazinolyse.svg

Гідразиноліз має значну перевагу при застосуванні із сполуками, що містять функціональні групи, чутливі до кислотного або лужного гідролізу.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Smith, Michael B. March's Advanced Organic Chemistry. — Edition 7th. — Hoboken, NJ : John Wiley & Sons, Inc, 2013. — P. 494. — ISBN 978-0-470-46259-1. (англ.)
  • Ли Дж. Именные реакции. Механизмы органических реакций / Пер. с англ. В. М. Демьянович. — М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2006. — С. 92. — ISBN 5-94774-368-X. (рос.)
  • Краткая химическая энциклопедия / Отв. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. 1. А—Е. — С. 727. (рос.)
  • Травень В. Ф. Органическая химия. Учебник для вузов. — М. : ИКЦ «Академкнига», 2006. — Т. 2. — С. 273, 506. — ISBN 5-94628-068-6. (рос.)