Синтон

Синто́н (англ. synthon) — певна хімічна частинка (наприклад, ^–COOH, ⁺COOH, C₂^–, ін.), яка означає відповідну структурну одиницю чи фрагмент, що може бути введеним при побудові молекули за допомогою стандартних операцій хімічного синтезу.

Ці частинки не обов'язково реально існують, вони лише переносяться в синтезах. Вони є уявними продуктами гіпотетичного розчленування зв'язків (протилежний процес до синтезу, який позначається стрілкою ⇒) і виступають інструментом аналізу структур з точки зору можливих шляхів їхнього дизайну. Такий підхід до планування синтезу зветься синтонним.

Звичайно синтони утворюються з нуклеофільних та електрофільних вуглецевих частинок. Наприклад, у конструюванні молекули фенілоцтової кислоти синтонами є бензильний і карбоксильний радикали:

Синтонам відповідають певні синтетичні еквіваленти (синтоногени), які є реальними реактантами у реакції отримання кінцевої сполуки. Певному синтонові може відповідати кілька синтетичних еквівалентів.

Див. також

• Ретросинтетичний аналіз

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.