Сирота Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сирота Микола Іванович
Народився 19 грудня 1925(1925-12-19)
Помер 18 квітня 2003(2003-04-18) (77 років)
Нагороди Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеня Орден Богдана Хмельницького III ступеня
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «Захиснику Вітчизни»

Мико́ла Іва́нович Сирота́ (народився 19 грудня 1925 року — 18.04.2003 року) — почесний громадянин м. Вільнянська, керівник, який понад 22 роки пропрацював директором Вільнянського заводу ім. Шевченка. Нагороджений орденами Вітчизняної війни I і II ступеня, Богдана Хмельницького III ступеня, бойовими медалями «За бойові заслуги», медаллю «За взяття Будапешта», медаллю «За захист миру».

Життєпис[ред. | ред. код]

Учасник Другої світової війни. Воював у складі саперного взводу. Був поранений. Після лікування знову потрапив на фронт. Звільняв Тирасполь, Бендери, Каушани. Пройшов з боями Румунію, Угорщину, Югославію.

Після війни проходив військову строкову службу на Далекому сході (м. Уссурійськ). Демобілізувався 10 травня 1947 року. Закінчив 10 класів, а потім Сільгоспмашинобудівний технікум. Почав працювати на заводі Столових приборів ім. Т. Г. Шевченка (ЗіШ) м. Вільнянська Запорізької області. Заочно здобув вищу освіту. 6 серпня 1964 року став директором заводу ЗіШ м. Вільнянська. 24 роки поспіль Сирота М. І. керував цим підприємством в період розвитку заводу.

Сирота Микола Іванович пішов з життя у 2003 році.

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

У м. Вільнянськ на честь Миколи Сироти названа вулиця.

Джерела[ред. | ред. код]