Сироїжка вонюча
| Сироїжка вонюча | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Russula xerampelina (Schaeff.) Fr., 1838 | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Agaricus xerampelina Schaeff. (1774) Agaricus xerampelinus Schaeff., [1] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Сироїжка вонюча, сироїжка ароматна (Russula xerampelina (Schaeff.) Fr.) — їстівний гриб з родини сироїжкових — Russulaceae.
Назва[ред. | ред. код]
Місцева українська назва — смердюк. В англійській мові називають крабова сироїжка shellfish russula через те, що пахне крабами.
Будова[ред. | ред. код]
Шапка 4-8(10) см у діаметрі, опукла, опукло- або плоскорозпростерта, червона, пурпурова, фіолетово-пурпурова, жовтувато-коричнева, бурувато- або зеленувато-оливкувата, гола, з тонким, гладеньким краєм. Пластинки білуваті, згодом сірувато-буро-жовті. Спорова маса вохряно-жовта. Спори жовтуваті, 9-13 Х 8-11 мкм, шипуваті. Ніжка щільна, 3-7(9) Х 1,2 см, біла або червонувата, з часом сіріє. М'якуш щільний, білий, згодом сірів, при розрізуванні бурів, солодкий. Гриби, що полежали, набувають запаху оселедця чи краба. М'якуш молодих грибів пахне оселедцем лише при підсиханні.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Росте у липні — листопаді.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Зустрічається по всій Україні у листяних і хвойних лісах.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Добрий їстівний гриб. Використовують його свіжим.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 49, t. 214-215 (1774)
- ↑ Elenchus fungorum: 39 (1783)
- ↑ Synopsis methodica fungorum: 441 (1801)
- ↑ Epicrisis Systematis Mycologici: 356 (1838)
- ↑ Hymenomyceten aus Südbayern 10 (Theil VII): Leucospoi, Hyporhodii, Dermini, Melanospori, Cortinarius, Hygrophorus, Lactarius, Russula. Cantharellus, Marasmius, Panus, Lenzites, Boletus, Polyporus, Hydnei, Thelephorei, und Clavariei 10: 17, t. 515:105 (1891)
- ↑ Das Buch der Pilze: 1, t. a-c (1891)
- ↑ Report of the Michigan Academy of Science 11: 69 (1909)
- ↑ Ceske Houby 1: 143 (1920)
Джерела[ред. | ред. код]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 118–119.
- E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 92