Система моніторингу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Системи моніторингу

Структура систем моніторингу[ред. | ред. код]

Склад системи моніторингу визначається такими чинниками:
- функціональне призначення СМ;
- область застосування та цільові установки з переліку вирішуваних задач;
- функції обробки інформації, покладені на СМ і визначені користувачем.
Під структурою СМ розуміється спосіб встановлення взаємодії джерел інформації, БУСМ, об'єкта моніторингу (ОМ) і блоків.
Формування циклу опитування джерел початкової інформації
Прийом первинних даних та перетворення їх
Редагування пошкоджених

даних

Розподілення даних за функціями обробки
Обробка інформації
Підготовка даних до видачі: контроль якості даних
Вибір певного числа рівнів ієрархії N задає тільки загальний вигляд структури системи, для її остаточного визначення доцільно використати метод багатокритеріальної оптимізації.
Число доцільних варіантів утворить початкову множину варіантів (ПМВ).
Як частинні критерії можуть вибиратися вартісні оцінки:
S1 — вартість побудови СМ;
S2 — вартість одиниці часу функціонування;
З — гарантована точність інформації, що отримується;
D — кількість обслуговуючого персоналу;
W — надійність функціонування системи.
Рівнями можуть бути:
- виробничі технології вимірювання параметрів і контролю показників;
- комп’ютерні технології прийому-передачі і попередньої обробки даних методами спостережень за об’єктом моніторингу;
- комп’ютерні технології обробки даних методами досліджень;
- комп’ютерні технології комплексної обробки та інтегрованої інтерпретації результатів моніторингу.
Для нормального функціонування СМ, що обслуговує великомасштабний об’єкт спостереження, необхідно мати в її складі забезпечуючі підсистеми.
До забезпечуючих слід віднести підсистеми:
- методологічного,
- наукового,
- математичного,
- інформаційного,
- технічного,
- програмного,
- організаційного,
- кадрового,
- правового та
- метрологічного забезпечення.

Технологія побудови систем моніторингу[ред. | ред. код]

Оскільки моніторинг виконується на ЕО і призначений для забезпечення його ефективного функціонування, то проектування технологічного процесу моніторингу (ТПМ) варто починати з вивчення самого ЕО і процесу його ефективного функціонування.
Переліки ВВ, що одержує СМ так і будемо називати, а переліки ВВ, про які СМ видає інформацію СУ ЕО будемо називати переліками вихідних вимірюваних величин (ВВВ).
Рандомізація - процедура одержання еквівалентних груп, вирівнювання складу груп по яким-небудь критеріям.
Індикатор - доступна для спостереження чи вимірювання характеристика (показник) об'єкта моніторингу.
При формуванні ТПМ необхідно вирішити важливі і складні проблеми:
- розробити структурні моделі СМ;
- розробити методологію побудови комунікаційних і інформаційно-обчислювальних мереж СМ;
- розробити прийоми і алгоритми ущільнення записів інформації.