Системний аналітик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Системний аналітик — в широкому сенсі — фахівець із вирішення складних організаційно-технічних проблем, що мають міждисциплінарну природу, використовує принципи загальної теорії систем та методи системного аналізу.

У вузькому сенсі в сфері інформаційних технологій даний термін використовується для позначення професійної ролі і професії, відповідальної за аналіз інтересів зацікавлених осіб створюваної IT-системи на предмет можливості їх задоволення її технічними властивостями.[1]

Основним продуктом такого системного аналітика є організаційно-технічні рішення, які оформляються як технічне завдання на систему, технічне завдання на програмне забезпечення.

В цілому термін не має стійкого трактування і в організаціях різного класу (наукових, дослідних, комерційних) він отримує різне смислове навантаження. У деяких організаціях його розуміють як фахівця широкого профілю, здатного шукати вирішення нетривіальних, багатоаспектних завдань, в інших — як спеціаліста з описом правил організації діяльності (бізнес-аналітика, методолога), у третіх — як технічного спеціаліста високої кваліфікації, здатного ставити завдання проектно-виробничим командам.

Стандартизація[ред. | ред. код]

Ринок праці[ред. | ред. код]

Вакансії системного аналітика в сфері інформаційних технологій можна зустріти в організаціях 3-х типів:

  1. IT-компанії, що займаються системною інтеграцією і замовною розробкою (так званий аутсорсинг);
  2. Не-IT-компанії, що ведуть розробку і доопрацювання IT-систем силами своїх спеціалізованих підрозділів (так звана inhouse-розробка) або силами сторонньої організації ;
  3. Продуктові IT-компанії, зайняті створенням ІТ-продуктів для відкритого ринку.

Основні ролі[ред. | ред. код]

  1. Роль «Аналітик вимог»: Розробка технічних вимог
    • Виявлення та збір вимог з різних джерел
    • Систематизація вимог
    • Аналіз вимог для контролю їх якості
    • Документування вимог у документах або спеціалізованих системах
    • Узгодження вимог із зацікавленими особами
    • Обробка запитів на зміну вимог до системи
  2. Роль «Комунікатор»:
    • Організація, модерування нарад і мозкових штурмів

Можливі ролі[ред. | ред. код]

  1. Роль «Технічний письменник»:
    • Оформлення передпроектної документації у форматі Концепції системи, Технічного завдання на створення/розвиток системи
  2. Роль «Бізнес-аналітик»: Побудова моделей діяльності об'єкта
    • Вивчення пристрою і функціонування поточної системи
    • Виявлення та вивчення існуючих у цій сфері правил і обмежень
    • Побудова структурних моделей області діяльності (моделей предметної області, описів організаційних структур)
    • Побудова функціональних моделей діяльності (описів бізнес-процесів, потоків даних)
    • Аналіз організації діяльності з метою виявлення місць, які потребують поліпшення
    • Аналіз показників ефективності діяльності
  3. Роль «Бізнес-архітектор»: Проектування цільової діяльності
    • Побудова цільової моделі діяльності (бізнес-процесів)
    • Розробка систем правил (регламентів) виконання діяльності
    • Визначення і декомпозиція (при необхідності) процесів, підпроцесів і функцій, що підлягають автоматизації
  4. Роль «Системний архітектор»: Розробка технічної частини концепції (створення системи)
    • Розробка варіантів концептуальної архітектури системи
    • Визначення місця системи в лінійці продуктів компанії, порядку взаємодії з власними і сторонніми продуктами
    • Визначення елементів архітектури системи
    • Розробка логічної моделі даних
    • Розробка техніко-економічного обґрунтування обраного варіанту концепції

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Характеристика виробничої аналітики.

Посилання[ред. | ред. код]