Словник українських наукових і народних назв судинних рослин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Словник українських наукових і народних назв судинних рослин»
Автор Юрій Кобів
Країна Україна Україна
Мова українська
Серія Словники України
Тема ботаніка, лексикографія
Жанр словник
Видавництво Наукова думка
Видано 2004
Сторінок 800
Тираж 500 прим.
ISBN 966-00-0355-2

Словник українських наукових і народних назв судинних рослин — словник, укладений український науковцем Юрієм Кобівим та виданий видавництвом Наукова думка у 2004 році, як частина міжвидавничої серії словників та розмовників української мови «Словники України». До словника увійшли близько 40 тисяч народних назв судинних рослин та понад 10 тисяч таксонів різного рангу.[1]

Створення[ред. | ред. код]

Бджоляна трава війчаста, для якої у словнику наведено 12 народних назв, зокрема, почаївське зiлля

Ідея укладення такого словника у Юрія Кобіва виникла у 1988 році, коли він дізнався, що радянська влада дуже спотворювала офіційні назви українських рослин. Після здобуття Україною незалежності, з'явилися умови для проведення роботи над словником на професійній основі. Його укладання відбувалося на базі Інституту екології Карпат НАН України за підтримки тодішнього директора Михайла Голубця. Основна робота над підготовкою тривала 5 років під наглядом професора Костянтина Малиновського.[1]

Народні назви[ред. | ред. код]

У словнику наведені численні народні назви судинних рослин, що були зібрані завдяки дослідженню публікацій та опитування населення. Це дозволило сформувати систему українських наукових назв. Окрім того, у словнику відображені регіони походження народних назв рослин.[1]

Наукові назви[ред. | ред. код]

Латинські назви, що наведені у словнику, враховують традиційну для України монотипну таксономічну систему, а також політипну таксономічну систему, взяту із кембриджської 5-томної енциклопедії рослин Flora Europaea[en] (2001).[1]

Примітки[ред. | ред. код]