Перейти до вмісту

Сліпун червоподібний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сліпун червоподібний
Typhlops vermicularis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Інфраряд: Змії (Serpentes)
Родина: Сліпуни (Typhlopidae)
Рід: Xerotyphlops
Вид: Сліпун червоподібний
Xerotyphlops vermicularis
Merrem, 1820
Синоніми
Typhlops vermicularis
Argyrophis vermicularis
Посилання
Вікісховище: Xerotyphlops vermicularis
Віківиди: Xerotyphlops vermicularis
EOL: 52233575
ITIS: 1116234
МСОП: 157274
NCBI: 759976

Сліпун червоподібний (Xerotyphlops vermicularis) — вид змій родини сліпунів (Typhlopidae)[2]. Інша назва «звичайний сліпун».

Загальна довжина досягає 30 см, у деяких випадках 41,5 см. За формою тіла нагадує великого дощового хробака. Хвіст дуже короткий, у 40-55 разів коротше тулуба, за формою нагадує голову і закінчується загостреним роговим шипиком. Тулуб витягнутий, стрункий, круглий у поперечному розрізі. Голова маленька. Морда дещо стисла та закруглена. Великий міжщелепний щиток сильно загорнутий на верхню поверхню голови, де його задній край майже досягає лінії, яка з'єднує очі. Носовий щиток розділений тільки у нижній своїй частині. Очі приховані під великими щитками, у вигляді темних цяток просвічують з боків голови. Луска гладенька, з металевим блиском, однорідна, яка розташована у 20-24 поздовжніх рядків.

Забарвлення верхньої сторони тіла коричнювате або коричнево-рожеве, нижня сторона тіла світліша, світло-сіра. У дорослих особин добре помітні вузькі темні лінії, що проходять по спині й з боків.

Поширення

[ред. | ред. код]

Мешкаєна Балканському півострові, Малій Азії, Сирії, Вірменії, Азербайджані, Грузії, південному Дагестані (Росія), Середній Азії, Ірані, Афганістані[3].

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє передгір'я та гори з ксерофітною рослинністю, де тримається на відкритих ділянках. Зустрічається на висоті до 2000 м над рівнем моря. Часто населяє термітники і мурашники. Линяє, не покидаючи підземних сховищ, при цьому шар епідермісу, який сходить на ліньці, не вивертається навиворіт, а залишається у вигляді характерних шматків-трубок в прокладених в ґрунті ходах. Харчується комахами та їх личинками.

Це яйцекладна змія. Самиця відкладає 2—10 яєць.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Xerotyphlops vermicularis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 23 березня 2024
  2. Xerotyphlops vermicularis у Reptarium.cz Reptile Database
  3. Сліпун червоподібний у Червоному списку МСОП

Література

[ред. | ред. код]
  • Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 190). — ISBN 5-98092-007-2
  • Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. Змеи. Виды фауны России : атлас-определитель — М. : Фитон XXI, 2014. — 120 с. (с. 12—13). — ISBN 978-5-906171-61-0
  • Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224 с. (с. 36—38). — ISBN 978-5-87317-594-9
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 239—241, 372)
  • Benny Trapp: Amphibien und Reptilien des Griechischen Festlandes. Natur und Tier - Verlag, Münster 2007, S. 170 - 173. ISBN 3-86659-022-9
  • Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 354—355). ISBN 978-1-4081-5459-5

Посилання

[ред. | ред. код]