Сніжниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сні́жниця — явище льодового режиму річки, що відбувається у період замерзання річки, як правило відразу ж після заберегів. Сніжниця характеризується наявністю снігу у воді, який пливе грудкуватими скупченнями по поверхні річища у вигляді крихкої маси, подібної до вати. Сніжниця виникає після великих снігопадів, ще до замерзання річки. З часом змінюється на сало.

Інші значення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сніжниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Сніжниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Література

[ред. | ред. код]