Соболєв Сергій Михайлович

Соболєв Сергій Михайлович
Народився	24 вересня 1900(1900-09-24) село Любахівка Мосальського повіту Калузької губернії, тепер Російська Федерація
Помер	25 лютого 1939(1939-02-25) (38 років) місто Москва
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	ВКП(б)

Сергій Михайлович Соболєв (24 вересня 1900(19000924), село Любахівка Мосальського повіту Калузької губернії, тепер Російська Федерація — розстріляний 25 лютого 1939, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, секретар ЦК ВЛКСМ, в.о. 1-го секретаря Красноярського і Далекосхідного крайових комітетів ВКП (б). Входив до складу особливої трійки НКВС СРСР. Член Центральної Контрольної Комісії ВКП(б) у 1925—1927 р. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1927—1930 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. У 1913 році закінчив початкову церковноприходську школу в селі Красная Бєрьоза Мосальського повіту Калузької губернії. До липня 1915 року був селянином в господарстві батьків у селі Любахівці.

У липні 1915 — листопаді 1918 року — учень ливарника, ливарник Балтійського суднобудівного заводу в Петрограді. У 1917 році вступив до комсомолу, був одним із організаторів комсомолу Петрограду.

Член РКП(б) з червня 1918 року.

У листопаді 1918 — липні 1919 року — секретар і організатор Соціалістичної спілки робітничої молоді «III Інтернаціонал» Василеостровського району Петрограду.

У липні 1919 — травні 1920 року — завідувач відділу агітації і пропаганди Петроградського міського комітету Соціалістичної спілки робітничої молоді «III Інтернаціонал» (комсомолу).

З травня 1920 року — в Червоній армії. У травні — вересні 1920 року — уповноважений відділу ревкомів Революційної військової ради (РВР) Західного фронту, заступник голови комісії по боротьбі із дезертирством 57-ї стрілецької дивізії Західного фронту. У вересні 1920 — січні 1921 року — уповноважений комісії по боротьбі із дезертирством 4-ї армії Південного фронту.

У січні 1921 — січні 1922 року — секретар Сімферопольського міського і повітового комітетів комсомолу (РКСМ).

У січні — вересні 1922 року — завідувач військово-спортивного відділу Кримського обласного комітету РКСМ, помічник начальника Всеобучу Криму та помічник комбрига Кримських частин особливого призначення (ЧОН). З жовтня 1922 року — відповідальний інструктор організаційного відділу ЦК РКСМ.

У 1922 — вересні 1924 року — заступник завдувача агітаційно-пропагандистського відділу ЦК комсомолу Азербайджану і член секретаріату (секретар) ЦК КСМ Азербайджану.

У вересні 1924 — березні 1925 року — секретар Сибірського крайового комітету РЛКСМ в місті Новосибірську.

16 березня 1925 — 5 травня 1928 року — секретар ЦК РЛКСМ (ВЛКСМ).

Одночасно, у січні 1926 — жовтні 1927 року — секретар Ленінградського губернського і міського комітетів ВЛКСМ і секретар Північно-Західного бюро ЦК ВЛКСМ. У жовтні 1927 — серпні 1928 року — секретар Ленінградського обласного і міського комітетів ВЛКСМ.

У серпні 1928 — травні 1930 року — слухач курсів марксизму-ленінізму при ЦВК СРСР у Москві.

У червні 1930 — березні 1931 року — завідувач організаційного відділу Петроградського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У березні 1931 — квітні 1936 року — 1-й секретар Петроградського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У квітні 1936 — травні 1937 року — 1-й секретар Красногвардійського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У травні — липні 1937 року — завідувач відділу Ленінградського міського комітету ВКП(б).

21 липня 1937 — 22 червня 1938 року — виконувач обов'язків 1-го секретаря Красноярського крайового комітету ВКП(б). Одночасно з вересня 1937 по червень 1938 року — 1-й секретар Красноярського міського комітету ВКП(б). З 3 квітня 1938 року входив до складу особливої трійки НКВС СРСР по Красноярському краю.

13 червня — 20 жовтня 1938 року — виконувач обов'язків 1-го секретаря Далекосхідного крайового комітету ВКП(б). Одночасно з 19 червня по жовтень 1938 року — 1-й секретар Хабаровського міського комітету ВКП(б). З 8 серпня 1938 року входив до складу особливої трійки НКВС СРСР по Далекосхідному краю. 20 жовтня 1938 року, після поділу Далекосхідного краю на Хабаровський і Приморський краї, відкликаний у розпорядження ЦК ВКП(б) «для призначення на керівну роботу в Донбасі».

4 листопада 1938 року заарештований органами НКВС СРСР. 25 лютого 1939 року засуджений до розстрілу ВКВС СРСР і того ж дня страчений. Похований на Донському кладовищі Москви.

Реабілітований 23 січня 1956 року, а 21 лютого 1956 року посмертно відновлений у членах КПРС.

Джерела

• Соболев Сергей Михайлович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 13 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)