Солонцов Петро Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Солонцов Петро Юхимович
Народився1902
Воронезька область
Помер17 травня 1982(1982-05-17)
Діяльністьдержавний діяч
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Петро Юхимович Солонцов (1902(1902), село Воронцовка Воронцовського повіту Воронезької губернії, тепер Павловського району Воронезької області, Російська Федерація — ?) — радянський військовий діяч, політичний працівник, начальник політичного управління Одеського військового округу, полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у родині селянина-бідняка Юхима Івановича Солонцова. Закінчив чотири класи сільської школи. Навчався шевству, працював у господарстві батька.

З квітня 1924 року — в Червоній армії. Служив червоноармійцем вартового батальйону в місті Тифлісі (Тбілісі). У грудні 1924 року вступив до комсомолу.

З серпня 1925 року — курсант Тбіліського військово-політичного училища.

Член ВКП(б) з 1926 року.

Після закінчення військово-політичного училища служив три роки політичним керівником роти стрілецького полку. У 1930—1933 роках — політичний керівник підрозділу аеродромної служби. З 1933 року — секретар бюро партійної організації танкового батальйону.

Освіта вища. Закінчив Військово-політичну академію імені Леніна.

Після закінчення академії призначений на посаду інспектора політичного управління Закавказького військового округу.

У січні 1940 — 1941 р. — військовий комісар стрілецько-кулеметного училища; військовий комісар Рязанського піхотного училища Московського військового округу.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. У жовтні 1941 — червні 1942 р. — військовий комісар 172-ї стрілецької дивізії, яка оборонялася в Криму. У 1942 — 1943 р. — начальник політичного відділу 58-ї армії Закавказького фронту. Брав участь в боях на Північному Кавказі, Кубані, на Дніпрі та під Вишнім Волочком.

З березня 1944 року — начальник політичного управління Одеського військового округу.

Потім — у відставці.

Звання

[ред. | ред. код]
  • полковий комісар
  • бригадний комісар (27.04.1942)
  • полковник

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • газета «Зоря» (Дніпропетровськ) — січень 1947 року.