Соната для скрипки і фортепіано № 4 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соната для скрипки і фортепіано № 4
Композитор Людвіг ван Бетховен[1]
Створено 1800[1]
Видано 1801[1]
Тональність ля мінор[1]
Інструментування фортепіано[1] і скрипка[1]

Соната № 4 для скрипки і фортепіано ля мінор op. 23 Людвіга ван Бетховена, написана 1801 року та присвячена Графу Моріцу фон Фріс. Написану через рік після Першої симфонії, сонату початково планувалося опублікувати разом з Сонатою № 5, однак через технічні причини сонати були випущені окремо і під різними опусами.

Складається з трьох частин:

  1. Presto
  2. Andante scherzoso, più allegretto
  3. Allegro molto

Триває близько 19 хвилин.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Скрипкові Сонати Людвіга ван Бетховена
№ 1 | № 2| № 3| № 4| № 5| № 6| № 7| № 8| № 9| № 10