Замкнута множина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.6.4) (робот додав: ja:閉集合
Yelysavet (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Dablink|Для терміна «Замкнутість» див. [[Замкнутість|інші значення]].}}
'''За́мкнута мно́жина''' — [[доповнення множин|доповнення]] до деякої [[відкрита множина|відкритої множини]].
'''За́мкнута мно́жина''' — підмножина простору [[доповнення множин|доповнення]] до якої [[відкрита множина|відкрита]].


== Означення ==
== Означення ==

Версія за 21:48, 23 листопада 2012

За́мкнута мно́жина — підмножина простору доповнення до якої відкрита.

Означення

Нехай дано топологічний простір . Множина називаєтся замкнутою відносно топології , якщо існує відкрита множина така що

Приклади

Властивості

Із аксіом означення топології випливає:

  • перетин будь-якого набору замкнутих множин є замкнутою множиною
  • об'єднання скінченної кількості замкнутих множин є замкнутою множиною

Інші властивості:

  • множина може бути ні замкнутою ні відкритою одночасно, як наприклад напіввідкритий інтервал в , (при стандартній топології на )
  • множина може бути і відкритою і замкнутою водночас — такими є всі підмножини в дискретній топології (де топологія — набір всіх підмножин даної множини)

Див. також

Література

  1. А. Н. Колмогоров, С. В. Фомин (1989). Элементы теории функций и функционального анализа. Москва: «Наука».
  2. С. Т. Завало (1972). Елементи аналізу. Алгебра многочленів. Київ: Радянська школа.
  3. Фихтенгольц (1954). Основы математического анализа. Москва: Радянська школа.