Філігрань: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м робот вилучив: da:Filigran |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[ |
[[Файл:Filigree1.JPG|thumb|300px|Таріль. [[Стерлінг (сплав)|Стерлінгова]] філігрань.]] |
||
[[ |
[[Файл:Ewer birds Louvre MR333 lid.jpg|thumb|300px|Золота філігрань ([[Італія]], XI ст.]] |
||
'''Філігрань''' ({{lang-it|filigrana}}, від {{lang-la|filum}} |
'''Філігрань''' ({{lang-it|filigrana}}, від {{lang-la|filum}} — ''нитка'' і {{lang-la2|granum}} — ''зерно'') — ювелірний виріб з тонкого дроту. |
||
==Історія== |
== Історія == |
||
Філігрань є одним з найдавніших видів художньої обробки металу. Назва «філігрань» походить від двох латинських слів |
Філігрань є одним з найдавніших видів художньої обробки металу. Назва «філігрань» походить від двох латинських слів — «філюм» (нитка) і «гранум» (зерно). Давньослов'янське слово «[[скань]]» означає звити, скрутити. І ті й інші назви вказують на особливість цього виду обробки металу. |
||
Філігранні вироби виготовлялися у великокняжих, царських, королівських чи монастирських майстернях. Майстри-сканщикі задумували вироби та здійснювали всі операції по їх виробництву. З XIX |
Філігранні вироби виготовлялися у великокняжих, царських, королівських чи монастирських майстернях. Майстри-сканщикі задумували вироби та здійснювали всі операції по їх виробництву. З XIX ст. вироби з філіграні вже випускалися фабриками у великих кількостях. Вони різноманітні і за призначенням і за асортиментом; дорогий посуд, церковне начиння, приналежності туалету. Технологічні прийоми досягають високої досконалості. Розквітає рельєфна ажурна філігрань, з'являється просвітчаста (віконна) [[емаль]]. |
||
==Матеріали і техніка виконання== |
== Матеріали і техніка виконання == |
||
Елементи філігранного візерунка бувають найрізноманітнішими: у вигляді мотузочки, шнурка, плетіння, ялинки, доріжки, гладі і |
Елементи філігранного візерунка бувають найрізноманітнішими: у вигляді мотузочки, шнурка, плетіння, ялинки, доріжки, гладі і т. д. |
||
У єдине ціле окремі елементи філіграні з'єднують за допомогою пайки. Часто філігрань поєднують з зерном, що являє собою металеві дрібні кульки, які напоюють у заздалегідь підготовлені заглиблення. Матеріалами для філігранних виробів служать сплави [[золото|золота]], [[срібло|срібла]] і [[платина|платини]], а також [[мідь]], [[латунь]], [[мельхіор]], [[нейзильбер]]. Прикраси, виконані в техніці філіграні або з елементами філіграні дуже часто (з метою облагородження їх зовнішнього вигляду) оксидирують і сріблять. Нерідко філігрань поєднують з емаллю (у тому числі фініфтю), [[гравірування]]м, [[карбування]]м. Технікою філіграні можна виготовити всі без винятку види ювелірних прикрас. |
У єдине ціле окремі елементи філіграні з'єднують за допомогою пайки. Часто філігрань поєднують з зерном, що являє собою металеві дрібні кульки, які напоюють у заздалегідь підготовлені заглиблення. Матеріалами для філігранних виробів служать сплави [[золото|золота]], [[срібло|срібла]] і [[платина|платини]], а також [[мідь]], [[латунь]], [[мельхіор]], [[нейзильбер]]. Прикраси, виконані в техніці філіграні або з елементами філіграні дуже часто (з метою облагородження їх зовнішнього вигляду) оксидирують і сріблять. Нерідко філігрань поєднують з емаллю (у тому числі фініфтю), [[гравірування]]м, [[карбування]]м. Технікою філіграні можна виготовити всі без винятку види ювелірних прикрас. |
||
==Філігрань в сучасній Україні== |
== Філігрань в сучасній Україні == |
||
В [[Україна|Україні]] за радянських часів серійно філігранні вироби виготовлялися, зокрема, у експериментальному цеху [[Завод столових виробів імені Т.Г.Шевченка|Заводу столових виробів імені Т.Г.Шевченка]] (м. [[Вільнянськ]], [[Запорізька область]]). |
В [[Україна|Україні]] за радянських часів серійно філігранні вироби виготовлялися, зокрема, у експериментальному цеху [[Завод столових виробів імені Т.Г.Шевченка|Заводу столових виробів імені Т. Г. Шевченка]] (м. [[Вільнянськ]], [[Запорізька область]]). |
||
==Джерела== |
== Джерела == |
||
* [http://collections.vam.ac.uk/item/O140427/elements-of-a/ Elements of a filigree button] |
* [http://collections.vam.ac.uk/item/O140427/elements-of-a/ Elements of a filigree button] |
||
== Див. також== |
== Див. також == |
||
* [[Скань]] |
* [[Скань]] |
||
Версія за 16:26, 18 березня 2013
Філігрань (італ. filigrana, від лат. filum — нитка і granum — зерно) — ювелірний виріб з тонкого дроту.
Історія
Філігрань є одним з найдавніших видів художньої обробки металу. Назва «філігрань» походить від двох латинських слів — «філюм» (нитка) і «гранум» (зерно). Давньослов'янське слово «скань» означає звити, скрутити. І ті й інші назви вказують на особливість цього виду обробки металу.
Філігранні вироби виготовлялися у великокняжих, царських, королівських чи монастирських майстернях. Майстри-сканщикі задумували вироби та здійснювали всі операції по їх виробництву. З XIX ст. вироби з філіграні вже випускалися фабриками у великих кількостях. Вони різноманітні і за призначенням і за асортиментом; дорогий посуд, церковне начиння, приналежності туалету. Технологічні прийоми досягають високої досконалості. Розквітає рельєфна ажурна філігрань, з'являється просвітчаста (віконна) емаль.
Матеріали і техніка виконання
Елементи філігранного візерунка бувають найрізноманітнішими: у вигляді мотузочки, шнурка, плетіння, ялинки, доріжки, гладі і т. д.
У єдине ціле окремі елементи філіграні з'єднують за допомогою пайки. Часто філігрань поєднують з зерном, що являє собою металеві дрібні кульки, які напоюють у заздалегідь підготовлені заглиблення. Матеріалами для філігранних виробів служать сплави золота, срібла і платини, а також мідь, латунь, мельхіор, нейзильбер. Прикраси, виконані в техніці філіграні або з елементами філіграні дуже часто (з метою облагородження їх зовнішнього вигляду) оксидирують і сріблять. Нерідко філігрань поєднують з емаллю (у тому числі фініфтю), гравіруванням, карбуванням. Технікою філіграні можна виготовити всі без винятку види ювелірних прикрас.
Філігрань в сучасній Україні
В Україні за радянських часів серійно філігранні вироби виготовлялися, зокрема, у експериментальному цеху Заводу столових виробів імені Т. Г. Шевченка (м. Вільнянськ, Запорізька область).