Публіцистика: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє. |
Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє. |
||
== Функції публіцистики == |
|||
Існують такі головні функції публіцистики: |
|||
# формувати громадську думку; |
|||
# викликати зміни або консервувати в суспільній свідомості критерії та оцінки соціальних подій. |
|||
[[Публіцист]] не просто описує чи констатує [[факт|факти]], повідомляє про сучасні проблеми, — він роз'яснює й переконує, полемізує й викриває, закликає до дії, агітує й пропагує. У публіцистичних творах поєднуються лексико-стилістичні особливості [[наукове дослідження|наукового дослідження]] і [[оратор|ораторського]] мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови. |
|||
Важливою властивістю сучасної публіцистики є її науковість. Сплав науки і публіцистики виражається в прагненні журналістів всебічно осмислити підняту проблему, дати зважену й точну оцінку висвітленому явищу, довести до кожного реципієнта свою правоту, переконати його не доказами, а цифрами, фактами, логічними аргументами, посиланнями на першоджерела інформації. Поважний і глибокий аналіз [[соціальна проблема|соціальних проблем]], свіжість думки і слова, достовірна арґументаційна база — ось ознаки, що дозволяють говорити сьогодні про публіцистику як різновид наукової діяльності. |
|||
== Жанри публіцистики == |
== Жанри публіцистики == |
Версія за 09:43, 1 червня 2013
Публіци́стика — рід літературної і журналістської творчості, який оперативно досліджує, узагальнює і трактує з авторських позицій актуальні суспільно-політичні питання та інші проблеми суспільства, з метою впливу на суспільну думку та існуючі політичні інститути, оперуючи при цьому засобами логічного мислення та емоційного впливу[1].
Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє.
Функції публіцистики
Існують такі головні функції публіцистики:
- формувати громадську думку;
- викликати зміни або консервувати в суспільній свідомості критерії та оцінки соціальних подій.
Публіцист не просто описує чи констатує факти, повідомляє про сучасні проблеми, — він роз'яснює й переконує, полемізує й викриває, закликає до дії, агітує й пропагує. У публіцистичних творах поєднуються лексико-стилістичні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови.
Важливою властивістю сучасної публіцистики є її науковість. Сплав науки і публіцистики виражається в прагненні журналістів всебічно осмислити підняту проблему, дати зважену й точну оцінку висвітленому явищу, довести до кожного реципієнта свою правоту, переконати його не доказами, а цифрами, фактами, логічними аргументами, посиланнями на першоджерела інформації. Поважний і глибокий аналіз соціальних проблем, свіжість думки і слова, достовірна арґументаційна база — ось ознаки, що дозволяють говорити сьогодні про публіцистику як різновид наукової діяльності.
Жанри публіцистики
До публіцистичних жанрів належать: есе, нарис, замальовка, фейлетон, памфлет, гумореска, байка, пародія.
Див. також
Примітки
- ↑ Феномен публіцистики: проблема дефініційї - Титаренко М., Науковий вісник Львівського університету, 2007
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про журналістику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |